Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: сквер та провулки на вулиці Заваріхіна. Про що розкажуть старі фотографії

Із циклу «Було – стало».

Фото на заставці було зроблено в середині 1950-х років. Це сквер на вул. Заваріхіна (сьогодні – проспект Свободи) та скульптура «Студент». Тут любили фотографуватись містяни. Знімок колись надіслала до редакції наша читачка Світлана Бочарова. Біля скульптури «Студент» стоять двоє чоловіків. Високий, статний чоловік зліва – батько Світлани Віктор Денисович Якубенко, поруч із ним – сусід. Жили вони поруч. Придивіться до заднього плану фото. Там видно кут уже відомої нашим постійним читачам перукарні (ось докладно про неї). Якщо перед нею звернути в провулок (він називався 5-й Заварихінський, ще на одному фото), якраз і опинитеся у дворі двоповерхового будинку №29-А з комунальними квартирами.

До речі, Віктор Денисович (тоді, звичайно, просто Вітя) біля козирного авто. Нехай автомобіль не його, але яке стильне фото вийшло!


Нагадаємо, що у 1950-ті роки ділянка сучасного проспекту Свободи від Майдена Героїв до Прометея називалася вулицею Заваріхіна. Від неї відходило 10 провулків (до 1920-х років – Базарні). Провулки були щільно забудовані. Тут вирувало життя. А сквер був популярним місцем прогулянок, адже тоді ще не було ні телевізорів, ні комп’ютерів.

Після реконструкції 1954 року у сквері з’явилися скульптури «Студент», «Мама з донькою», «Фігуристка», «Аполлон». Це була типова продукція, виготовлена у Харкові. Містяни охоче фотографувалися біля них. Ще кілька знімків тих років.


В наші дні
Провулки вулиці Заваріхіна були знесені під час великої реконструкції, що проводилася у 1980-х роках. Наразі на місці приватної забудови знаходиться санітарна зона металургійного комбінату. Житлових будинків на цьому боці проспекту не залишилося. Тільки торговельні та офісні будівлі.

Зараз ця алея є частиною скверу на проспекті Свободи. На ній вже інші скульптури, виконані в манері нашого часу. Ну а на задньому плані цього історичного знімку сьогодні ми побачили б будинок музею (будівництво велося з 1976 по 1984 рік).

Джерела:
– сімейний фотоархів Світлани Бочарової;
– книга Олександра Слоневського та Олега Мороза «Белые пятна истории Каменского-Днепродзержинска».

Ігор Кузьминський, Галина Денисова

Читайте також: Історія Кам’янського/Дніпродзержинська: кінотеатр «Слава», аптека № 31 та радіовузол (рідкісне фото)

ДЖЕРЕЛО