Про переваги цифровізації, можливості реєстру застрахованих осіб та практичні інструменти для його користувачів. “Внутрішня кухня” — від якої вагомо залежить швидкість та правильність усіх призначень, перерахувань та виплат, за які відповідає Пенсійний Фонд.
У новому випуску програми «Діалог» на Телеканалі D1 Світлана Лашкова, заступник начальника управління — начальник відділу методології та контролю за використанням даних інформаційних систем та електронних реєстрів ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Коли ми говоримо про Пенсійний фонд України, то насамперед згадуємо пенсії, субсидії і державні допомоги. Однак за кожною виплатою, кожним перерахунком і кожним рішенням стоїть велика робота з інформацією, від точності та актуальності якої залежить дуже багато.
Сьогодні Пенсійний фонд – це не лише установи, документи та особисті прийоми, а й сучасні цифрові сервіси, які дають змогу отримувати необхідну інформацію дистанційно, швидко і зручно. Одним із ключових інструментів цієї системи є реєстр застрахованих осіб. Саме тут накопичуються важливі відомості про трудову діяльність, страховий стаж та заробітну плату, які мають значення для реалізації соціальних прав громадян.
Але як працює цей реєстр?
Як перевірити власні дані?
Що робити, якщо в них виявлено помилку?
І які можливості відкриває електронний портал пенсійного фонду не лише для громадян, а й для
роботодавців?
«На сьогоднішній день Пенсійний фонд – це не лише організація, яка нараховує та сплачує пенсії. Це структура, це централізований орган соціальної допомоги, в який адмініструють субсидії, пільги громадян і в якій можна отримати ряд державних соціальних допомог. В Пенсійному фонді реалізовано багато новітніх технологій інформаційних з використанням інтернету. Також активно використовуються електронні цифрові ключі, підписи електронні. Побудована загальноукраїнська корпоративна мережа з відповідними захистами інформації, яка циркулює в ній.Все це забезпечує прозорість діяльності Пенсійного фонду і надає можливість громадянам безпосередньо контролювати ті дані, які накопичені, зберігаються в реєстрі застрахованих осіб про них саме. Одним з основних напрямків роботи Пенсійного фонду і його органів є ведення реєстру і накопичення інформації в актуальному стані. Бо це дуже-дуже важко. Протягом вже майже 30 років ведеться кропітка робота. Розпочалося все ще в 1998 році в рамках загальноукраїнського експерименту в деяких областях і у деякі районах Дніпропетровської області. Вибірково зробили експериментальну модель. Але з липня 2000 року ці дані вже вступили в промислову експлуатацію і з цього моменту запроваджено персоніфікований облік. Тобто зберігання тих всіх даних персоніфікації по особі. Це дані, які стосуються підприємств, які сплачували за особу податки, внески страхові або єдиний соціальний внесок. Також дані про заробітну плату людини і дані про те, чи сплачувало підприємство ці внески. Тому з 2000 року це персоніфікований облік, а починаючи з 2013 року звіти роботодавці та підприємці почали подавати до Державної податкової служби України. Тобто пенсійний фонд звітів не приймає, не одержує, але веде реєстр застрахованих осіб і контролює, щоб він був в актуальному стані завжди», – розповідає Світлана Лашкова, заступник начальника управління — начальник відділу методології та контролю за використанням даних інформаційних систем та електронних реєстрів ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Раніше Телеканал D1 розповідав, на яку підтримку від держави можуть розраховувати українські родини у 2026 році.