Зворушливу історію бухгалтера НЗФ і волонтерки Валентина Бабенко розповіли у рубриці «Фронт добрих сердець».
Повідомляє Nikopolnews.
Валентина Бабенко допомагає захисникам України з початку повномасштабної війни. ліпила вареники, пекла кекси й передавала їх на передову через волонтерів. Потім взялася за виготовлення енергетичних батончиків. Продукти для їх виготовлення купувала за власні кошти. Підтримував жінку її чоловік – Юрій Концур, колишній технолог ЦВФ, а нині пенсіонер НЗФ.
Через деякий час пані Валентина почала виготовляти цукерки із дитячого харчування. Жартуючи волонтери говорять, що її смаколики знає весь фронт. Разом із чоловіком вони неодноразово відвідували військовий шпиталь, передаючи бійцям ласощі власного виробництва.
Одна з найяскравіших історій трапилася перед Різдвом. Через соцмережі познайомилася з волонтеркою, яка опікується пораненими військовими, і дізналася, що для хлопців готують святковий стіл. Вона запропонувала спекти 100 коржів для торта «Медовик». Волонтерка запитала: “Скільки це коштуватиме?” – “Ніскільки”, – відповіла Валентина. А коли дізналася, що у шпиталі дуже багато поранених, то не роздумуючи взялася за роботу і за 10 вечорів спекла 200 коржів.
Бухгалтера НЗФ приготувала 6 відер квашених помідорів
Та це не один яскравий приклад з історії волонтерства Валентини Бабенко. Окрім смаколиків, жінка робить заготовки для військових.
Дізнавшись, що Валентина робить смачні соління, волонтери привезли їй декілька ящиків зелених помідорів. Вона не розгубилася і приготувала 6 відер квашених помідорів та 40 літрів салату на зиму.
Валентина Бабенко говорить, що займаються волонтерством, тому що по іншому не може.
«Мене вразила історія, розказана волонтерами про людей, що о 3-й годині ночі займали чергу до “Макдональдсу». Пам`ятаєте, як на початку повномасштабного вторгнення всі ресторани швидкої їжі у Дніпрі закрились, а згодом повернулись до роботи. Так от після відкриття був страшний ажіотаж, справжня боротьба за бургери. Тоді я задумалася: “А чому ж у шпиталі до наших захисників люди не стають в чергу, щоб хоч якось допомогти? Вони ж захищають нас!» От і роблю, все що від мене залежить, бо розумію що перемогти ворога можна лише спільними зусиллями. А не так, що хтось – у “Макдональдсі”, а хтось – на фронті чи в шпиталі з допомогою. Лише разом – до Перемоги!», – розповіла Валентина.
Ще новини Нікополя: Ворожий снаряд вбив бабусю і травмував її онучок: у Нікополі збирають кошти для постраждалої багатодітної родини