Пішов з життя видатний металург, який очолював цех Нікопольського Південнотрубного заводу і в свій час починав свою трудову діяльність саме на НПТЗ.
Про важку втрату повідомила директорка музею Інтерпайп НТЗ Валентина Матова, передає Nikopolnews.
Пішов з життя видатний металург
Помер заслужений металург України, лауреат двох Державних премій, кандидат технічних наук, академік УкрАІН та Академії інженерних наук, Почесний професор НМетАУ, ветеран Компанії ІНТЕРПАЙП та Почесний ветеран ІНТЕРПАЙП НТЗ Анатолій Гриньов.
Очолював цех Нікопольського Південнотрубного заводу
Випускник ДМетІ 1958 року, він отримав призначення на Нікопольський Південнотрубний завод, де пройшов трудові ступені від майстра прокату до начальника найбільшого в Європі цеху безперервної прокатки труб. Колектив достроково освоїв проектну потужність.
Кар’єра після НПТЗ і видатні досягнення
У 1973 році творчого, вдумливого та перспективного керівника перевели головним інженером на Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені К. Лібкнехта. Довелося освоювати складні сталеплавильне та колесопрокатне виробництва, шарикопідшипникові, нарізні та інші специфічні види труб. У масштабі підприємства реалізувалися інженерний і організаторський таланти А.Ф. Гриньова: вперше в галузі було впроваджено комплексну систему управління якістю продукції, престижні місця по країні займали ЦЛАМ, ЦЗЛ, успішно впроваджувалися інші проекти. Колектив заводу та багато цехів йшли серед лідерів вітчизняної металургії.
Через 6 років Анатолія Федоровича рекомендували на навчання до Академії народного господарства СРСР, після її закінчення призначили головним інженером техуправління до Мінчермету України, пізніше – начальником відділу труб союзного Держплану.
На нараді у головного інженера ЗКЛ А.Ф. Гриньова заводські кандидати технічних наук М.І. Староселецький, В.В. Березовський, Н.А. Бондарчук та В.М. Умєренков. 1978 р
У складний період перебудови за рекомендацією Міністра чорної металургії С.В. Колпакова колектив нашого підприємства обрав О.Ф. Гриньова директором, спільно готували завод до переходу на оренду, – пише Валентина Матова
Під його керівництвом було пущено в експлуатацію унікальний кільцебандажний цех, реконструйовано найстаріший перший трубний, будувалися газоочищення за мартенівськими печами, житло та магазин для трудящих, створювалися кооперації.
Президент Національної академії наук України Б.Є. Патон вручає Державну премію УРСР О.Ф. Гриньову. 1977 р.
Плани були великі, але підвело здоров’я…
Однак навіть важкій хворобі не вдалося подолати потяг Анатолія Федоровича до подальшої активностї та всебічної діяльності. Іноді колеги просто дивувалися його кипучій енергії. Майже чверть століття він очолював Український інститут “Черметінформація”, був головним редактором журналу “Металургійна та гірничорудна промисловість”, науковим консультантом Інституту Розвитку ІНТЕРПАЙП, професором кафедри економіки НМетАУ, одним із засновників фонду захисту вчених та їхніх сімей.
Нерідко він відвідував наш музей і був учасником багатьох свят та зустрічей. Високі урядові та зарубіжні нагороди та звання, книги, видані із співавторами, та сотні публікацій у наукових виданнях, близько 60 авторських свідоцтв та патентів на винаходи – вагомі свідчення багатого таланту та творчості Анатолія Федоровича Гриньова, яким він і залишився у нашій пам’яті та наших серцях! Нехай таким же яскравим буде його шлях на небеса, до найблагословенніших вершин! – написала директорка музею
Ще новини Дніпропетровщини: Пішов з життя колишній директор Нікопольського педагогічного коледжу Володимир Рудницький (фото)