Нова гра, що стрімко набирає популярності серед підлітків у TikTok — «Червоні двері, жовті двері» — на перший погляд здається простою уявною забавкою. Однак психологи й батьки починають бити на сполох. Що криється за цією грою, чому вона викликає хвилювання та як реагувати дорослим?
Читайте також: Коли сон стає тривогою: що розповідають нічні кошмари про вас
У чому суть гри?
«Червоні двері, жовті двері» — це умовно-гіпнотична гра для двох. Один із гравців лягає, заплющує очі, а другий — проводить його крізь уявну подорож, повторюючи фрази, наче заклинання: «Червоні двері, жовті двері, будь-які інші двері…»
Після кількох повторень учасник начебто занурюється в темний простір з великою кількістю кольорових дверей. Він описує, що «бачить», а ведучий спрямовує його далі. Деякі двері — світлі й заспокійливі, інші — викликають тривогу, страх або неспокій.
Психологічний аспект
За словами сімейного та холістичного психолога Анни Богомолець-Ланіної, гра занурює підлітка в особливий психоемоційний стан, подібний до легкого трансу або гіпнагогії — межового стану між сном і неспанням. В цьому стані людина мандрує уявним простором, який відображає її підсвідомість.
Двері, які бачить учасник, — це символи:
- Червоні можуть уособлювати тривогу, агресію або небезпеку.
- Жовті — спокій, відкритість, ясність або навіть спогади з дитинства.
Червоні двері, жовті двері – фото з відкритих джерел
Звідки з’явилася гра?
Широкої популярності гра набула під час локдаунів у 2020–2021 роках саме завдяки TikTok. Користувачі демонстрували «подорожі» за двері, описуючи свої враження як щось містичне або духовне. Насправді, це більше схоже на медитативні практики або техніки візуалізації у зміненому стані свідомості.
Чи справді в цьому щось небезпечне?
Попри те, що гра не має жодного стосунку до потойбічного, вона може бути потенційно небезпечною для деяких підлітків. Психіатр і невролог Євген Скрипник пояснює: гра викликає стан сенсорної депривації, коли підліток концентрується на внутрішніх образах. У випадках нестійкої психіки або схильності до самонавіювання це може мати небажані наслідки.
«Підлітки часто хочуть бути “як усі” та не підвести друзів, тому починають вигадувати або дійсно бачити образи, яких очікують. У вразливих дітей це може призвести до підвищеної тривожності, проблем зі сном, навіть панічних атак», — пояснює експерт.
Один з прикладів — феномен сонного паралічу. Якщо після гри дитина занурюється у фазу швидкого сну, але при цьому частково прокидається, то може злякатися власних сновидінь, сприймаючи їх як реальність.
Можливі ризики гри:
- Гіперчутливість і страхи. Особливо для вразливих підлітків, які можуть серйозно сприйняти побачене.
- Самонавіювання. Монотонні фрази діють як установки, особливо в груповій динаміці.
- Порушення сну. Після глибокого занурення нервова система може не одразу «відпустити».
- Втеча від реальності. У поодиноких випадках — складнощі з поверненням до реального сприйняття.
Що радять фахівці?
Психологи заспокоюють: панікувати не варто. Але і залишати без уваги — теж не варіант.
Ось кілька порад для батьків:
- Розмовляйте з дитиною. Спокійно пояснюйте, що це гра уяви, а не магія.
- Будьте поруч. Якщо дитина хоче пограти — спостерігайте, але не тисніть.
- Реагуйте на зміни. Якщо з'являються тривожні симптоми — кошмари, занепокоєння, нав’язливі думки — зверніться до спеціаліста.
- Не лякайте. Страх лише поглибить проблему. Краще використовуйте наукове пояснення.
«Діти мають право досліджувати власну уяву, але важливо, щоб це відбувалося з почуттям безпеки. Тому замість заборон краще запропонувати альтернативи: творчі методи самовираження, арт-терапію, ведення щоденника, мрійливість, казкотерапію», — підкреслює Анна Богомолець-Ланіна.
Раніше ми писали: підтримка підлітків: як слова можуть зміцнити їхню впевненість.