Як уламки легендарної комети Галлея розфарбовують травневе небо, чому 2025 рік обіцяє рекордну активність, і де і коли спостерігати небесну магію? Про все це – далі.
Передсвітання: поезія ночі в падінні зірок
Є особливі ночі, коли небо перестає бути просто куполом над головою. Воно перетворюється на глибоку, мерехтливу артерію часу, через яку проходять вогняні послання із далекого минулого. У ці години Всесвіт дихає разом із нами, а кожна падаюча зірка — це не кінець, а мить одкровення, зіткана космосом. Саме таким дивом у травні щороку стає метеоритний дощ Ета-Аквариди — одне з найпоетичніших і водночас найменш відомих астрономічних явищ Південної півкулі.
Галілеєва комета: пил, що шепоче історії
За мільйони кілометрів від Землі, понад три тисячі років тому, комета Галлея почала свою одіссею. Її крижане тіло, огорнуте шлейфом пилу, століттями мандрувало просторами Сонячної системи. Вона з'явилася, ще в небі за фараонів і хрестових походів, її фіксували китайські літописці й середньовічні монахи. Але найбільше чудо — не в її блиску, а в слідах, які вона залишає після себе. Кожне її повернення засіває орбіту дрібними уламками — як пелюстками зі свого космічного вінка. Коли Земля входить у цей пиловий потік, небо оживає зливою світла: метеори Ета-Акварид, що згорають в атмосфері на швидкості до 66 км/с, влаштовують справжнє феєричне шоу.
Зоряний танок Ета-Акварид – фото з відкритих джерел
Читайте також: Чи запанує спокій у космосі: прогноз активності магнітосфери Землі
Пік натхнення: коли і де дивитися на зорепад
У 2025 році Ета-Аквариди активні з середини квітня до двадцятих чисел травня, але найяскравіше дійство очікується в ніч із 5 на 6 травня. Саме тоді, за кілька годин до світанку, можна побачити У південній півкулі спостерігачі побачать до 60 метеорів на годину, тоді як у північній — близько 20. Радіант зорепаду розташовано у сузір'ї Водолія, яке сходить над горизонтом лише під ранок. Через це найкращі умови для спостереження — у південній півкулі, проте цьогоріч і жителі України мають шанс побачити зорепад: молодик забезпечить темне небо, а висока активність потоку зробить видимими навіть тьмяні метеори. Щоб відчути повноту моменту, треба від’їхати від міського сяйва, зустріти світанок десь за містом, обличчям до сходу — і дозволити небу говорити з вами без перекладача.
Зорепади нагадують про крихкість часу і велич простору. У них немає початку і кінця — лише мить. І ця мить щороку повертається до нас, як ніжне нагадування: ми не одні в космосі. Ми — його частина. Коли вночі над головою пролітає слід від зірки, що згоряє — це не кінець. Це початок нової думки, нової мрії, нового бажання. Це космос шепоче нам: “Поглянь угору. Все можливо.”
Раніше ми писали, що травень входить на сцену неспішно, але впевнено, мов господар, що повернувся з довгої дороги.