Історія, народження, трансформації
Понад три епохи сплітаються у Великодньому святі — язичницька, юдейська та християнська. Кожна принесла свою ноту у цей весняний гімн життя.
- Великдень — слов’янське святкування весни, сонця й оновлення світу.
- Пасха — початково свято отелення худоби в юдейських кочових племен, а згодом — день звільнення від рабства.
- Воскресіння Христове — серце християнства, перемога життя над смертю, надії над відчаєм.Ці три джерела влились в один могутній потік, що з року в рік заливає українські оселі запахом пасок, блиском крашанок і звуком: “Христос Воскрес!”
У перший день після суботи, коли ніч ще тримала світ у тиші, Марія Магдалина йшла до гробу. Вона не несла надії — лише миро для тіла, що колись зцілило її. Та замість каменя і смерті вона побачила порожнечу — і Ангела, що сказав: «Його тут нема. Він воскрес!»
«Жінки мироносиці» – фото з відкритих джерел
Воскресіння Христове — серце християнської віри
Воскресіння Ісуса Христа — це наріжний камінь усього християнського вчення. Усе Євангеліє спрямоване до цієї події, а після неї – від неї. Вона є свідченням Божої сили, доказом божественної природи Ісуса, перемогою над смертю й гріхом, а також обітницею вічного життя для всіх, хто вірує.
На третій день після розп’яття, коли ще темрява огортала землю, гріб, у якому було поховано тіло Ісуса, виявився порожнім. Камінь був відвалений, і жінки-мироносиці, які прийшли намастити тіло, почули від ангела:
«Чого шукаєте живого між мертвими? Нема Його тут – Він воскрес!» (Лк. 24:5–6).
Воскресіння було не поверненням до звичайного тілесного життя, а входженням у новий, прославлений стан буття. Христос не просто повернувся до учнів — Він з’являвся їм у прославленому тілі, яке не підлягало законам земної природи. Він проходив крізь замкнені двері, з’являвся зненацька, їв із ними хліб і рибу, даючи відчути: це не дух, а воскреслий Господь, Який подолав смерть.
Апостол Павло писав:
«А якщо Христос не воскрес, то марна віра ваша… Але Христос воскрес із мертвих, первісток з померлих» (1 Кор. 15:17,20).
Ці слова показують, що Воскресіння — не просто подія минулого, а реальність, що змінює теперішнє й майбутнє кожного християнина.
Значення Воскресіння не обмежується тільки подоланням тілесної смерті. Воно є перемогою над гріхом, адже смерть – це наслідок гріха. Христос, безгрішний Агнець, приніс Себе в жертву за гріхи світу, а Своїм воскресінням зруйнував кайдани пекла.
Це джерело надії та сили для всіх віруючих. Сам Христос запевнив:
«Я є воскресіння і життя. Хто вірує в Мене, навіть коли помре, житиме» (Ів. 11:25).
Християни вірять, що Воскресіння Христа — це обітниця їхнього власного воскресіння в останній день, коли «мертві в Христі воскреснуть першими» (1 Сол. 4:16).
Після воскресіння Христос багато разів являвся Своїм учням: Марії Магдалині, апостолам у світлиці, учням на шляху до Емауса, понад п’ятистам братам одночасно. У цих зустрічах не було ні грому, ні блискавиць — лише спокійна, тиха перемога над страхом і смертю. Його вітання — «Мир вам!» — стало новим початком.
«Воскресіння Господнє» – фото з відкритих джерел
Задля вашої зручності ми опублікували адреси та контакти храмів Православної Церкви України у Кривому Розі за районами. У місті також діють три храми Української Греко-Католицької Церкви, кожен з яких розташований у різних районах. Їхні адреси також були опубліковані раніше на у спільноті Криворізької ради церков.
Читайте також: Смак Великодня: традиції, що пахнуть паскою і печеним м’ясом
Паска, писанка і сонце: дохристиянське коріння
До хрещення Русі весна вважалась священною порою, коли прокидається земля, а разом із нею — надії та обіцянки.
- Паска — це не просто хліб. Колись це був калач, випечений у жертву сонцю.
- Писанка — магічне яйце життя. У ній закодовували молитви, бажання, символіку добра й захисту.
- Гаївки та веснянки — не просто пісні, а заклинання весни, щоб вона не забарилась.
- Освячення страв — продовження жертвоприношень предкам, тільки вже під церковним куполом.
І в усьому цьому — не втрата, а збереження. Бо християнство не зруйнувало, а прийняло й освятило дух наших пращурів.
«Великдень» – фото з відкритих джерел
Святкова трапеза: молитва, паска і щастя
Великодній сніданок — це не просто їжа після посту. Це ритуал, де кожна крихта має значення.
- Початок — завжди з молитви.
- Перші страви — паска та крашанка. Їх смакували повільно, вдячно, з розумінням.
- М’ясо, сир, масло, хрін — все освячене, все має сакральний сенс.
- Сухарі з паски — оберіг на майбутнє.
Не даремно казали: “Як Великдень зустрінеш — так і рік мине”.
Застереження: чого не варто робити на Великдень
- Домашня робота — табу. Навіть шити, прибирати чи прати було заборонено.
- Не можна викидати освячене — його їли, сушили, роздавали або віддавали худобі.
- Подружжям не христосатись на людях — щоб не наврочити любов.
- Не чіпати жодної тварини — бо й вони святкують.
Ці правила — не суворі приписи, а мовчазна пам’ять про зв’язок людини зі світом довкола.
Великдень в Україні — це не лише пам’ять про воскресіння Христа. Це воскресіння самої душі народу, яка пройшла крізь віки, не втративши себе.
Свято, в якому переплітаються зірки і світанки, минуле й теперішнє, язичницьке і святе. Це мить, коли тиша перед ранковими дзвонами така щемлива, що здається — сам Бог дихає поряд.
Воскресіння Ісуса Христа — це головна подія християнства, яка символізує перемогу життя над смертю. На третій день після розп’яття Ісус воскрес із мертвих, явився учням, дав їм мир і надію. Воскресіння стало основою віри у вічне життя, надією на спасіння й доказом Божої любові. Раніше ми писали, про таємницю Великоднього кошика: що символізують страви на святковому столі.