Літня зоря над церковною брамою – символізує одне з найглибших і найдавніших свят християнського світу — День Святих первоверховних (верховних і всехвальних) апостолів Петра й Павла, який ми відзначаємо щороку 29 червня.
Це торжество сягає витоків ранньої Церкви: вперше спільну згадку про них зафіксовано в календарі IV століття. У 324 році воно набуло офіційного статусу, а храми в Константинополі та Римі відкрили двері для молитов вірян. В Україні ж пам’ять про цих апостолів, як і саме свято, вросла в землю ще з часів хрещення Русі й до сьогодні пронизує як церковну літургію, так і сільські обряди.
Історично свято затвердилося за часів Константина Великого. З IV століття в літургіях згадується 29 червня як дата пам’яті цих святих. У Римі в середньовіччі у базиліках Святого Петра і Павла влаштовували три урочисті служби. Із XVI століття Римо-католицька церква «Петра і Павла» відзначає як собор святих із найвищим статусом урочистості. Нині святкування збігається з завершенням Петрового посту (двотижневого утримання від м’яса, що починається після Трійці)
Первоверховні Апостоли Петро і Павло — фото з відкритих джерел
Петро і Павло: два стовпи віри
Хто вони були — і чому досі стоять при брамі раю
Петро — учень Ісуса, рибалка з гарячим серцем і твердою вірою. Сам Христос назвав його «Камінь», на якому збудує свою Церкву. За переказами, саме Петро став свідком Преображення Господнього, а після Вознесіння — невтомним проповідником серед народів. Його мученицька смерть в Римі — розп’яття вниз головою — стала символом остаточного зречення від людської слави.
Павло ж, колишній Савл, був гонителем християн, але пережив духовне переродження після таємничого явлення Христа на дорозі до Дамаска. Відтоді він став палким апостолом, який не знав страху — лише вогонь місії. Він залишив нам листи, які й досі цитуються у церквах, і заснував десятки церков на теренах Малої Азії, Балкан і Сходу. Його життя обірвалося мечем — але слово залишилося вічним.
Задля вашої зручності ми опублікували адреси та контакти храмів Православної Церкви України у Кривому Розі за районами. У місті також діють три храми Української Греко-Католицької Церкви, кожен з яких розташований у різних районах. Їхні адреси також були опубліковані раніше на у спільноті Криворізької ради церков.
Читайте також: Трійця, П’ятдесятниця, Зелена неділя: духовний зміст, біблійне коріння й українські обряди
Народна легенда: золотий ключ Петра
Про рай, пекло і чому не варто сваритися цього дня
У народній традиції Петро — це не просто апостол, а ключник Раю. Саме він зустрічає душу після смерті, зважує її добрі й злі вчинки, і вирішує: чи йти їй у світло, чи схилитися перед тінню. Кажуть: “Що Петро замкне — ніхто не відчинить”. А от Павло — той, хто веде душу далі: за його покликанням душа знаходить своє призначення вже по той бік.
Після служби частувалися особливою стравою — сирними мандриками — фото з відкритих джерел
Петрів день в Україні: літо у вишиванці
Сільські обряди, квіти й мандрики
На українських теренах Петрів день — це не лише церковне свято, а ще й справжнє літнє дійство. Його називали «маківкою літа» — бо після нього починалися масові косовиці та заготівля сіна. У хатах білосніжили стіни, на воротах розвішували рушники, а дівчата вплітали у вінки васильки та «Петрів батіг» — синю рослину, що, за повір’ям, відганяє нечисту силу.
Після служби частувалися особливою стравою — сирними мандриками. За легендою, ці бабки любили самі апостоли, вживаючи їх у своїх мандрах. Страва стала символом свята, а гості, які її куштували, отримували не лише частування, а й благословення. Згідно з легендою, якось хтось «лишив» мандриків своїй зозулі – за що пташку Бог покарав: після Петра зозулі перестали кувати. Також на стіл ставили рибу та пироги з медом – дари літа і символ благословення Петра-рибалки. В Карпатах, на Прикарпатті та Волині молодь часто святкувала на полонинах і вигонах. Тут пастухи влаштовували гульбища з піснями та танцями.
Дівчата вплітали у вінки Петрів батіг — фото з відкритих джерел
Народні прикмети: погода — як пророцтво
Що кажуть небо і дощ
- Якщо Петрів день спекотний — на Різдво буде лютий мороз.
- Один дощ — до доброго врожаю, два — до щедрого врожаю, три — до багатства.
- Холод на Петра — рік буде скупим.
- Хто не спить у ніч на Петра — гулятиме цілий рік.
Що заборонено робити в цей день
Щоб не лишитися без удачі
- Не можна їсти свіжі ягоди та фрукти, поки не освячено — це може накликати біду. Якщо вже скуштували — пожертвуйте щось до церкви.
- Не можна вінчатися чи свататися — така пара, за повір’ям, не буде щасливою.
- Не можна сваритися та лаятися — хто посвариться на Петра й Павла, той весь рік житиме в незгоді.
Цікаві факти: У багатьох назвах місцевостей і храмів збереглася пам’ять про апостолів: існують Петропавлівки, Петропавлівські сільради та церкви. Також у давнину в Римі 29 червня робили паломництва трьома способами – у базиліках Св. Петра і Св. Павла, а також у катакомбах Севастіяна, де заховували їхні мощі під час негоди. А з 2023 року українські парафії фактично повернулися до первісної дати: якщо раніше Петро й Павло «з’являлися» для нас 12 липня, то відтепер святкують їх 29 червня, таким чином поєднуючи календар із західною християнською традицією.
Петрів день — це не просто згадка про апостолів, а нагадування кожному з нас: шлях до істини — не завжди прямий, але завжди вартий того, щоб іти. Це день, коли варто очистити думки, подивитися на небо й подякувати за все — і за те, що маємо, і за те, чого ще чекаємо. Раніше ми писали, що червень у православному календарі — мов апостольська дорога, вкрита свіжим листям і літнім сонцем – час вшанування, очищення, пізнання і надії.