Україна, схоже, серйозно налаштована навести лад із тим, як і якою мовою спілкуються в публічному просторі. І мова не лише про телебачення чи держустанови. Тепер під пильний приціл — соцмережі, онлайн-медіа і навіть сервіси, які одночасно належать і до освіти, і до сфери обслуговування.
Все почалося з першого засідання спеціальної робочої групи. Там уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь прямо сказав: час підсилити українську не лише на папері, а й у реальному, а точніше — віртуальному житті. Бо, як не крути, соцмережі — це теж частина інформаційного фронту.
Мова — це питання нашої ідентичності, — сказав Кремінь.
І з ним важко не погодитися.
В умовах, коли Росія атакує не тільки ракетами, а й фейками та пропагандою у форматі сторіс, контроль за мовою — це вже не дрібниця, а частина оборони.
Що хочуть змінити: нові пропозиції мовної реформи
Робоча група вже готує перелік конкретних кроків. Давайте коротко пробіжимося по основних:
- Обслуговування. Унормувати мову надання послуг підприємствами, установами та організаціями, які перебувають на межі між освітою і сферою послуг.
- Право на мову. Хочуть чітко прописати: кожна людина в Україні має безумовне право отримувати послуги саме українською.
- Мова на роботі. Тут і про документообіг, і про спілкування в колективі, і навіть про те, щоб українськомовних не дискримінували при прийомі на роботу.
- Медіа. А ось тут стає особливо цікаво. Бо закон можуть поширити не тільки на газети, радіо і ТБ, а й на онлайн-платформи. Тобто, якщо ви ведете популярний YouTube-канал або Telegram — доведеться рахуватися з вимогами.
- Штрафи та покарання. І це не просто “попросимо дотримуватися”. Планують переписати Кодекс про адмінпорушення — аби порушників легше було притягнути до відповідальності.
Що стало поштовхом для посилення
До речі, це не на порожньому місці все виникло. Наприкінці минулого року заговорили про те, що процес українізації почав трохи буксувати.
Особливо це помітно серед молоді. Наприклад, виявилось, що школярі все рідше говорять українською — і не лише на вулиці чи вдома, а навіть у школах і в соцмережах. Як результат — моніторинг в освітніх закладах уже почався.
Кремінь прямо сказав, що українська мова має звучати скрізь — не тільки на уроках, а й:
- під час перерв;
- у бібліотеці;
- на батьківських зборах;
- навіть у спортзалі та в бомбосховищі.
Тобто, мова — не “фішка для галочки”, а реальний інструмент єдності і спротиву.
А що з інтернетом
Цікаво, що ще на початку року Кремінь вже натякав: готується низка нових регулювань, які торкнуться YouTube, TikTok та інших. Бо це не просто розваги, а майданчики, які впливають на свідомість.
Очевидно, що в майбутньому можуть з’явитись нові правила щодо мови контенту. Щось на кшталт: якщо створюєш відео для української аудиторії — будь ласка, розмовляй українською.
Можливо, хтось скаже, що це занадто. Але з іншого боку — ми вже давно на інформаційній війні. І мова в ній — це зброя.