Знаєте, є речі, які здаються простими — от як паску спекти. А насправді за цим стоїть стільки нюансів і прикмет, що краще нічого не пропустити. Особливо, якщо хочете, щоб паска вийшла пишною, смачною і не розтріскалась — бо, кажуть, це не до добра.
Як і коли правильно випікати паску
Традиційно до випікання брались у Чистий четвер або ж у суботу перед Великоднем. Але от п’ятниця — то день суворий. Багато хто вважає, що тоді взагалі не варто нічого робити, не те що бігати з мисками та духовкою.
Спершу, звісно, треба прибрати все навкруги — не лише пил з підлоги, а й якісь образи з серця. Бо в українській традиції паска — не просто хліб, а майже як молитва, що готується руками. Все має бути чисте: і дім, і тіло, і душа. Тому жінки милися ще до сходу сонця, вдягали щось чисте (часто вишиванку) — і тільки тоді брались до тіста.
До речі, перед замішуванням не просто хрестились, а ще й ночви хрестили, і навіть борошно — над ним молились і малювали хрест пальцем. І головне — тиша. Ніяких сварок, криків чи навіть гучних балачок. Бо паска, мов дитина, все чує. Не дарма ж вірили: якщо тріснула — чекай біди.
І ще один момент. Якщо хтось думає, що “ну не встиг у четвер, зроблю в п’ятницю”, то краще двічі подумайте. В багатьох селах і досі кажуть — п’ятниця для печі не підходить. Але знову ж — є винятки. Традиція — річ жива, і всюди свої нюанси.
А як щодо яєць — коли фарбувати, коли писати
Крашанки — це такі однотонні пофарбовані яйця, а писанки — з візерунками. І їх робили по-різному.
Крашанки найчастіше фарбували або в четвер, або в суботу. Рідко — в п’ятницю. Але знову ж, не всі до цього ставляться однаково. Десь і в п’ятницю яйця фарбують, аби встигнути все приготувати.
А от писанки — це вже інша історія. Їх писали довго, вечорами, у тиші, з думкою. І не кожен цим займався — це була справа для дівчат і жінок, і зазвичай разом, гуртом. Тепло, спокійно, з піснями або просто в розмовах. Бо писанка — то не просто декор, а своєрідне послання.
Цікаво, що дівчата дарували хлопцям писанки — не менше трьох, загорнуті у вишиту хустинку. І це був, як то кажуть, сигнал. Якщо хлопець отримав такі яйця — час готуватись до весілля. Точно не отримає гарбуза.
Але головне — не дата, а стан душі
Чесно кажучи, якби ви запитали: “А коли точно все робити?”, то відповідь одна — коли відчуваєте, що готові. Бо хочеться вірити, що не лише дата вирішує, а й думки, з якими готуєте страву. Паска — це, по суті, молитва, яку печеш. Якщо в серці метушня, образи, втома — краще трохи перепочити й лише тоді братись до справ.
Якщо коротко:
- Четвер — найкращий день для випікання і фарбування.
- Субота — теж гарний варіант, якщо не встигли раніше.
- П’ятниця — день тиші й скорботи. Робити щось можна, але обережно.
До речі, цьогоріч Великдень буде 20 квітня, але понеділок після нього, на жаль, не вихідний, бо воєнний стан. Та все ж, у повітрі буде особливий настрій — навіть попри буденність.
Ще одна порада: коли збиратимете великодній кошик, не кладіть туди зайвого. Паска, яйця, сало, м’ясо, хрін, сіль, вино та свічка — ось класика. А ось гроші, коштовності, чи, скажімо, пляшка коньяку — це вже не про Великдень. От і все. Гарної підготовки і світлого свята.