#громадськемісце Традиції на сковорідці: як готують справжні котлети в Одесі #дніпро #dnipro

Є такі рецепти, що передаються не на папері, а від рук до рук. І ось цей — саме з таких. Старенька бабуся з Молдаванки, сусідка по сходах або родичка, яка вміє готувати “як у ресторані, тільки краще”, — кожна має свою версію. Але суть одна: ці котлети — не просто їжа, це частинка життя, з ароматом смаженої скоринки та запахом домашнього затишку.

Що важливо — не має значення, з якого фаршу їх готувати. Свинячий, яловичий, курячий чи змішаний — усе буде доречно. Бо головне тут — не м’ясо, а підхід. І ось вам рецепт, перевірений часом і сковорідками.

Що знадобиться (ні, не щось екзотичне, все знайоме)

• Фарш — 1,5 кг (який забажаєте: хоч курячий, хоч “мікс”)
• Цибуля — 2 середні голівки
• Часник — від 5 до 7 зубчиків (кому як по духу)
• Сухарі — грамів 100 (можна готові, а можна свої — про це нижче)
• Яйця — 2 штуки
• Сіль, перець — за смаком (але не шкодуйте)
• Олія — для смаження (бажано без запаху)
• Вода — 150 мл (щоб котлети не просто смажились, а ще й “доходили”)

Як це готувати? По-простому, але з душею

• Сухарі. Якщо є трохи підсохлого хліба — чудово. Наріжте його кубиками й підсушіть у духовці. Потім змеліть — і маєте власноруч зроблену паніровку. Такі дрібниці роблять різницю, чесно.
• Цибуля й часник. Тут без фокусів: чистимо, кидаємо в блендер — і до стану пюре. Хоча деякі скажуть: “Я люблю, щоб трішки відчувалось…” — то можна залишити шматочки. Але пюре краще вбирається в фарш.
• Фарш + все інше. До фаршу додаємо сухарі, пюре з цибулі та часнику, яйця, сіль, перець — і починаємо місити. Але не просто змішувати, а прямо вимішувати, як тісто. А потім — о так! — кілька разів відбити об миску. Це не жарт, саме тоді фарш стає щільним і котлети не розвалюються.
• Формування. Робимо котлетки. Розмір — на ваш смак. Деякі люблять великі, “по-домашньому”, інші — невеличкі, майже як тефтелі. Це вже як душа просить.
• Смаження. На гарячу сковорідку з олією викладаємо наші котлети й обсмажуємо на сильному вогні до гарної скоринки. З двох боків, звісно. Не перегрівайте — головне, щоб з’явився той золотавий хрум.
• Фінальний штрих — тушкування. Перекладаємо котлети в каструлю або глибоку сковорідку з товстим дном, вливаємо трошки води (150 мл), накриваємо кришкою й даємо їм “дійти” на повільному вогні хвилин 10. І ось тут починається магія: всередині — ніжність, а зовні — хрум.

А тепер — трохи історії та цікавого

• Одеські котлети — це, по суті, не окрема страва, а стиль приготування. У самій Одесі їх готували завжди з того, що було під рукою. Не було курки? Брали свинину. Не було хліба — натирали картоплю. Але принцип один — щоб смачно, ситно й, бажано, щоб на два дні вистачило.
• Цікаво, що деякі одесити додають до фаршу ще й краплю газованої води — кажуть, тоді котлети виходять ще більш повітряні. А ще буває варіант із начинкою — шматочок вершкового масла або сиру всередині. Це вже ближче до “котлети по-київськи”, але чому б і ні?
• Якщо лишити фарш на півгодини в холодильнику перед формуванням — буде ще краще тримати форму. А якщо панірувати в подрібнених кукурудзяних пластівцях — вийде дуже цікава хрустка скоринка, трохи інша, ніж у звичних сухарях.

Як подавати

Як хочете. Хоч із пюре, хоч із гречкою, хоч у булочці як бургер. А ще дуже смачно, коли холодні котлети наступного дня порізати на хліб і зробити канапку. Особливо якщо з гірчицею чи домашнім соусом. Ммм…

Цей рецепт — не лише про їжу. Він про традицію. Про те, як можна зі звичайного зробити щось дуже смачне. Без пафосу, але з характером. Можливо, саме через це ці котлети — одеські: прості, щирі й трішки з гумором.