Інколи розмова наче буксує. Сидиш навпроти людини — і ні туди, ні сюди. Не знаєш, що сказати, наче всі теми вичерпано, а пауза між словами тягнеться, як жуйка. Це може трапитись з ким завгодно: і з тими, хто звик базікати без упину, і з тими, хто сто разів обмірковує кожну фразу. Але є кілька простих хитрощів, які допоможуть розрулити таку ситуацію — без напруги і зайвого стресу.
Не грайте в “я — суперцікавий співрозмовник”
Є така хибна думка, ніби треба якось блиснути, щоби людина захотіла з вами говорити. Насправді — ні. Розмова не має бути шоу-програмою. Не треба вигадувати щось геніальне чи жартувати на рівні стендап-коміка. Іноді вистачить просто сказати те, що перше спало на думку.
До речі, більшість людей не пам’ятає, про що саме ви говорили, — їм більше запам’ятовується саме відчуття: чи було приємно, чи була взаємність. Тож головне — не створити незручну паузу, а просто щось сказати. Навіть, якщо це буде про те, як ви сьогодні довго стояли в черзі по каву.
Ставте питання, але не шаблонні
Люди обожнюють говорити про себе — це факт. Не тому, що всі егоїсти, а тому, що це безпрограшна тема. Ми завжди знаємо, що з нами відбувається, і з радістю поділимось цим — якщо хтось щиро запитає.
Тож якщо ви не знаєте, як витягнути розмову, поставте людині якесь питання. Але не типу “як справи?” — це безперспективне. Краще спробуйте щось конкретніше:
- “Ого, ти виглядаєш трохи втомленим. Важкий день?”
- “Класна сумка. Де купив(ла)? Я якраз щось подібне шукаю”.
Тільки уникайте питань, на які можна відповісти «так» чи «ні». Вони швидко вбивають діалог. Відкриті питання — ось що треба. Вони дають людині шанс розповісти більше, і вам легше буде підхопити тему.
Говоріть про їжу — це працює завжди
Їжа — це універсальна валюта розмов. Навіть якщо у вас з людиною нічого спільного, їжа майже завжди знімає бар’єри. Бо всі щось їдять, мають смаки, улюблені страви або щось, чого терпіти не можуть.
Сидите за столом? Згадайте, як незвично приготована якась страва або поділіться рецептом, який нещодавно спробували. Навіть банальне “а ти це вже пробував(ла)?” може запустити цілий ланцюжок розмов.
А якщо ви ще тільки плануєте обід чи вечерю — запитайте поради. Люди залюбки поділяться улюбленими закладами або назвами страв, які варто спробувати. Це легко, не нав’язливо і дуже життєво.
Перефразовуйте те, що каже співрозмовник
Буває, людина щось розповідає, а ви в голові вже панікуєте — не розумієте нічого. Наприклад, вона працює в якійсь технічній сфері, а вам це як китайська грамота.
Вихід? Просто повторіть те, що вона сказала, своїми словами. Типу:
- “Тобто ти займаєшся тим, що допомагає компаніям налаштовувати безпеку в інтернеті? Я правильно зрозумів(ла)?”
Це не лише показує, що ви слухаєте, а ще й дозволяє співрозмовнику або підтвердити, або уточнити. А іноді це провокує людину пояснити щось простіше або на прикладах. І ви вже не виглядаєте, як людина, яка нічого не тямить — ви просто щиро цікавитесь.
Діліться дрібницями про себе — навіть якщо це здається банальним
Дехто вважає, що говорити про себе — це якось дивно. А раптом це буде нецікаво? Але правда в тому, що саме через такі “дрібниці” розмова й оживає.
Розкажіть, що сьогодні зранку не могли знайти другу шкарпетку, або що на вихідних побували в селі й бачили кіз, які вкрали хліб із пакету. Серйозно — це працює. Бо людина не чує просто факти, вона чує вас. Ваш стиль, інтонацію, вашу буденність — і це викликає довіру.
До того ж, інколи такі прості історії запускають ланцюжок: “о, в мене теж таке було!” — і розмова пішла.
Не женіться за досконалістю
Не обов’язково бути гуру комунікації, щоби нормально спілкуватися. Насправді ті, хто намагається постійно блищати знаннями або займати головну роль у бесіді, часто виглядають нав’язливо. Куди краще — просто бути уважним, щирим і готовим тримати нитку діалогу, навіть якщо вона тоненька.
Бо іноді саме вона — єдиний місток до справжньої розмови.