Україна сьогодні має проблему, яку складно виміряти навіть у роках. Міни, розтягнуті полями та селами, стали тягарем не лише для економіки, а й для мільйонів людей, які живуть буквально поруч із небезпекою.
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив: якщо все залишиться, як є зараз, на очищення землі від мін знадобиться 83 роки. Це не просто “цифра дня”. Це щось на рівні цифри століття, як він і висловився. І тут важко навіть уявити — 83 роки, майже чотири покоління.
Цифри, від яких холоне
Аудит Рахункової палати показав невеселу картину:
- майже 10 мільйонів гектарів українських угідь під мінами;
- з них за три роки вдалося розчистити лише трохи більше 7 тисяч гектарів, це мізер — 0,08%;
- ще 403 тисячі гектарів повернули спрощено, але цього замало.
Через заміновані поля Україна щороку недораховується приблизно 11 мільярдів доларів ВВП. А експорт зерна та іншої агропродукції просів майже на 4,3 мільярда.
Людський вимір
Але справа ж не лише в економіці. На територіях, де може бути небезпека, живе близько 6,4 мільйона людей. Це цілі громади, які змушені ходити дорогами, де під ногами може чекати смерть. Тільки серед аграріїв уже є 191 загиблий за час роботи на полях.
Що гальмує процес
Гетманцев наголошує: підхід треба змінювати. Бюрократія, нестача грошей і кваліфікованих саперів роблять процес схожим на повільний біг на місці. Держава не може чекати, що хтось сам впорається. Витягувати це на десятки років — означає передати бомбу уповільненої дії нашим дітям і онукам.
Україна серед лідерів за масштабом мін
Нині наша країна — одна з найбільш замінованих у світі. Під загрозою опинилася територія, яка за розмірами більша за Англію. За даними ДСНС, від початку повномасштабної війни міни вже вбили 359 людей, серед них 18 дітей. Майже тисяча осіб отримали поранення.
Є й кроки вперед
У червні уряд повідомив, що площа замінованих земель зменшилася на понад 20% відносно 2022 року. Це результат допомоги партнерів: 1,2 мільярда доларів міжнародної підтримки та коаліція з більш ніж 50 держав.
Нове покоління саперів
Цікаво, що нині в розмінуванні беруть участь не тільки чоловіки. Жінки стали частиною цього процесу після того, як у 2017 році для них зняли заборону. Тепер вони складають майже третину від усіх спеціалістів. І це ще один доказ: боротьба з мінами — справа всього суспільства, незалежно від статі.
Кожен день затримки у розмінуванні — це не просто втрачена гривня чи долар у бюджеті. Це ризик для життя звичайних людей, які йдуть на роботу в поле чи просто ведуть дитину до школи. 83 роки — занадто довгий термін. Україна не може дозволити собі розтягнути вирішення цієї проблеми на ціле століття.