Кабінет міністрів України схвалив та повторно направив на розгляд Верховної Ради законопроєкт, що має на меті врегулювати оподаткування доходів, отриманих громадянами через цифрові платформи, такі як OLX, Prom, Glovo, Uklon та інші. Ініціатива, що отримала неофіційну назву “податок на OLX”, пропонує зробити самі онлайн-майданчики податковими агентами, однак передбачає, що переважна більшість звичайних користувачів не відчує змін завдяки запровадженню неоподатковуваного ліміту.
Ця ініціатива є частиною зобов’язань України в рамках євроінтеграції та спрямована на виведення з тіні професійних онлайн-продавців, які ведуть підприємницьку діяльність без відповідної реєстрації та сплати податків.
Що пропонує уряд: дві ставки та роль платформ
Ключова ідея законопроєкту полягає в тому, щоб покласти обов’язок утримання та сплати податків не на самих продавців, а на операторів цифрових платформ. Це означає, що сервіси на кшталт OLX чи Bolt будуть автоматично розраховувати та перераховувати податок до бюджету з доходів своїх користувачів.
Пропонується запровадити дві основні ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО):
- 5% (пільгова ставка) — для фізичних осіб, які не зареєстровані як ФОП, але відповідають певним критеріям: використовують окремий банківський рахунок для доходів з платформ, не мають найманих працівників, не торгують підакцизними товарами, а їхній річний дохід не перевищує 834 мінімальні зарплати (близько 6,7 млн грн у 2025 році).
- 18% (стандартна ставка) — для всіх інших випадків, що не підпадають під умови пільгового режиму.
Водночас, за інформацією Міністерства фінансів, у проєкті не згадується військовий збір, який наразі сплачується разом із ПДФО, тому його доля у новому механізмі залишається до кінця не визначеною.
“Податок не для всіх”: хто звільняється від сплати
Найбільш важливим для пересічних громадян є положення про неоподатковуваний мінімум. Законопроєкт передбачає, що доходи від продажу товарів чи надання послуг не оподатковуватимуться, якщо їхня загальна сума за рік не перевищує 12 прожиткових мінімумів. У 2025 році ця сума становить 36 336 грн.
Як пояснюють економісти, цей ліміт встановлено на достатньо високому рівні, щоб вивести з-під оподаткування переважну більшість непрофесійних продавців. Таким чином, якщо людина продає старий телефон, дитячий візочок чи інші вживані особисті речі, і її річний дохід від цього не перевищує зазначеної суми, платити податок не доведеться.
Крім того, для дрібних продавців діятиме спрощений порядок: якщо протягом року особа здійснила не більше трьох продажів на загальну суму до 2000 євро, їй буде дозволено використовувати свій звичайний банківський рахунок без необхідності відкривати окремий.
Навіщо потрібні ці зміни
Автори законопроєкту переслідують дві основні мети. Перша — “детінізація” економіки. На сьогодні значна кількість підприємців використовує онлайн-платформи для систематичного продажу товарів, уникаючи реєстрації та сплати податків. Це створює неконкурентні умови для легального бізнесу, наприклад, зареєстрованих ФОПів, які сплачують усі необхідні збори.
Друга мета — євроінтеграція. Ухвалення цього закону є вимогою для приєднання України до міжнародної системи автоматичного обміну податковою інформацією відповідно до директиви ЄС DAC7. Це дозволить українській податковій службі отримувати дані про доходи українців на закордонних платформах (наприклад, Booking чи OnlyFans), а також передавати аналогічну інформацію європейським партнерам.
Що далі
Наразі законопроєкт схвалений урядом і переданий на розгляд до профільного комітету Верховної Ради. Після отримання висновків комітету документ буде винесено на голосування у сесійну залу. Очікується, що під час парламентських слухань до тексту законопроєкту можуть бути внесені додаткові зміни та правки.