Іноді здається, що щойно пролунало дзеленчання будильника — і все, ми вже прокинулися. Але мозок має на це іншу думку. Насправді він “вмикається” поступово, ніби повільно відкриває завіси після ночі. Дослідниця сну з Університету Лозанни Орелі Стефан пояснює, що цей процес не відбувається за секунду, як перемикання світла, а нагадує плавний перехід між двома станами — сном і неспанням.
Хто керує нашим пробудженням
За ранок у голові відповідає ціла мережа структур, захована під корою великих півкуль. Вона має складну назву — ретикулярна активувальна система. Саме вона перша “піднімає голову” й штовхає до дії таламус, який наче диспетчер передає сигнали далі — у сенсорні зони мозку, а вже ті будять решту. Це складна каскадна система, де кожна частина має свій момент, щоб “встати з ліжка”.
Інерція сну — мов густий туман
Після пробудження мозок ще певний час працює ніби в напівсні. Це стан, який учені називають інерцією сну. Він може тривати 15, 30, а іноді й цілу годину. У цей період ми можемо ходити, говорити, навіть снідати — але свідомість усе ще не встигає за тілом. Саме тому ранкові рішення іноді здаються дивними, а рухи — повільними.
Чому ми не прокидаємось однаково
Дослідники припускають, що важливу роль тут відіграє час пробудження. Є версія, що мозок краще почувається, коли прокидається сам, без різкого сигналу. Коли він самостійно визначає момент завершення сну, усе відбувається м’якше — без цього “удару по свідомості”, який ми відчуваємо після будильника.
Ритми мозку і цикл у 50 секунд
Наш мозок живе за внутрішніми ритмами. Стефан пояснює, що існують короткі, приблизно 50-секундні цикли, під час яких рівень бадьорості то підвищується, то знижується. Якщо прокидання припадає на момент спаду, сон здається крихким — і прокинутися легко. А от коли будильник “зриває” нас у фазі зростання, ми відчуваємо важкість у тілі, ніби витягуємо себе з глибини.
Як обдурити інерцію сну
Учені радять — найкраще вставати в один і той самий час щодня, без сигналу будильника. Тоді мозок навчається сам вибирати правильний момент — і прокидання стає природнішим. Але якщо розбудити себе у невдалий цикл, це схоже на стрибок із темряви просто під сонце: очі ще не готові, і все здається надто яскравим.
Невідомі змінні
Попри численні дослідження, учені досі не можуть точно пояснити, чому одна й та сама кількість годин сну іноді робить нас бадьорими, а іноді — виснаженими. Імовірно, впливають харчування, фаза сну, час пробудження, навіть температура в кімнаті. Людський мозок — складний годинник, який сам налаштовує свої стрілки.
Півгодини тиші в голові
Пробудження — це не момент, а процес. І поки тіло вже встало, мозок іще десь там, між снами, у своєму повільному русі до ясності. Можливо, ці півгодини — і є найважливіші. Саме в них народжується свідомість нового дня, коли старі сни поступово розчиняються, залишаючи місце думкам, що тільки прокидаються.