Питання про можливу мобілізацію українців, які виїхали за кордон, останнім часом стає все гострішим. Європейські країни зміцнюють свої армії на тлі небезпеки з боку Росії. Уряди Польщі та Німеччини вже відверто говорять про варіанти повернення до обов’язкового призову. Тож не дивно, що серед біженців з України виникає тривога: чи можуть їх теж покликати до війська?
Що говорить закон
Адвокат Сергій Ланкін розставив акценти досить чітко. В ЄС діє спеціальна директива, яка стосується саме біженців від війни. Цей документ гарантує: людина, яка отримала такий статус, не може бути призвана до армії тієї країни, де перебуває. Статус біженця визнається на міжнародному рівні, і він фактично ставить людину під правовий захист.
Український обов’язок не скасовується
Але тут є важлива деталь. Навіть перебуваючи за кордоном, чоловіки-українці, які підлягають мобілізації, залишаються військовозобов’язаними у своїй державі. Тобто сама втеча від війни не знімає з них цього тягаря. Якщо людина отримає повістку чи рішення про мобілізацію в Україні — її статус у ЄС цьому не завадить.
Громадянство змінює ситуацію
Інша річ — коли біженець отримує громадянство країни, де оселився. Тоді його вже можуть призвати до армії на загальних підставах, як будь-якого іншого громадянина. Наприклад, якщо українець отримав паспорт Польщі чи Німеччини, то підпадає під місцеві закони. Станом на зараз і там, і там служба є добровільною, але дискусії про відновлення примусового призову стають дедалі гучнішими.
Чим живе Європа сьогодні
У Польщі тривають обговорення, що молодь втрачає відчуття безпеки і потрібно відновлювати військову дисципліну. У Німеччині згадують досвід “холодної війни”, коли строкова служба вважалась запорукою стабільності. Дехто навіть каже, що без цього Європа може залишитись беззахисною. У Франції також час від часу підіймають ідею коротких курсів військової підготовки для цивільних.
Що ще варто знати
Є цікава деталь: директива ЄС про захист біженців діє не безкінечно. Вона прив’язана до війни в Україні і може бути переглянута, якщо ситуація зміниться. Тоді умови перебування українців у ЄС також можуть зазнати змін. Поки що уряди обіцяють підтримку, але очевидно, що в міру загострення безпекових викликів тональність риторики теж може змінюватися.
Тонка грань між двома системами
Виходить дивна ситуація: людина перебуває під захистом як біженець у Європі, але водночас залишається зобов’язаною перед Україною. Це наче жити одночасно у двох правових просторах. Така подвійність і породжує безліч чуток та страхів, особливо коли з’являються новини про посилення армій у ЄС.
Лінія відповідальності
У підсумку виходить проста, але жорстка логіка: біженець — не означає солдат для Європи. Проте для України він залишається військовозобов’язаним, навіть якщо тимчасово рятується за кордоном. Європейські уряди можуть змінювати правила для своїх громадян, але чужі паспорти під ці норми не підпадають. І це нагадує, що війна, яку веде Росія, створила унікальний правовий вузол, де кожна деталь може мати вирішальне значення.