Сьогодні білий дим з’явився над Сикстинською капелою – конклав кардиналів визначився. Новим Папою Римським обрали американця Роберта Френсіса Прево. І це, чесно кажучи, грандіозна подія. Бо такого ще не було: він — перший Папа з США.
Новий Папа взяв ім’я Лев XIV. Не надто гучне, але із сенсом. Можливо, хотів підкреслити тяглість традицій, а можливо — просто відчув, що саме це ім’я добре відлунює у 2025-му. Хто знає.
Хто він — цей новий Лев XIV?
Роберт Френсіс Прево народився 1955 року в Чикаго. Здавалося б — типова американська історія. Але є нюанс. Більшу частину свого життя він провів далеко від Штатів — у Латинській Америці, зокрема в Перу. Саме там він займався пастирською роботою, керував спільнотою, допомагав нужденним. Його там знають, поважають і вважають своїм. Тож технічно — американець. А от за духом, як кажуть, скоріше глобальний громадянин.
До речі, він августинець. Багато років — з 2001-го по 2013-й — був очільником цілого ордену. І це вам не просто “служіння” — це глобальна структура, з власними викликами, політикою, реформами. Власне, як маленький Ватикан.
Не новачок у церковній політиці
У 2023 році Папа Франциск зробив його кардиналом. І одразу поставив на дуже важливу посаду — очолити дикастерію у справах єпископів. Якщо спростити: це людина, яка допомагає вирішувати, хто стане новим єпископом у різних країнах світу. Досить впливово, як не крути.
Цікаво, що Прево не боїться підтримувати прогресивні ідеї. Наприклад, він стояв на боці Папи Франциска у питанні причастя для розлучених, які одружилися вдруге. Звучить як деталь, але насправді — дуже велике питання в сучасній Церкві.
Щодо теми одностатевих пар — тут він обережний. Але загалом — за певну лібералізацію. Погоджується з думкою, що благословення таких союзів має залишатися на розсуд священиків. Не радикал, але й не консерватор із шорами.
Чому саме він
Перед самим конклавом багато хто називав його “компромісним кандидатом”. Мовляв, не надто скандальний, не надто молодий, але й не з вичерпаним потенціалом. Для Церкви, яка балансує між традицією та сучасністю — такий варіант міг здатися ідеальним.
Хоча, з іншого боку, дехто вважав, що він ще не настільки “влився” у вищі церковні кола. Бо кардиналом став зовсім нещодавно — лише два роки тому. І для частини виборців це могло бути мінусом. Але, як бачимо, не стало.
Світовий масштаб
Що точно робить Прево унікальним — це його міжнародний досвід. Він не живе тільки Римом чи Чикаго. Його добре знають у Латинській Америці, з повагою сприймають в Європі. Він розуміє потреби Церкви у дуже різних країнах — і це сьогодні надзвичайно важливо.
Якщо говорити коротко, то новий Папа — це історія про те, як сучасна Церква шукає баланс. Між Північчю та Півднем. Між традиціями і потребою змін. Між минулим і тим, що на нас чекає далі. І схоже, Лев XIV має шанси стати символом цього переходу.