З 15 вересня 2025 року в Україні запрацювали нові правила для компаній, які займаються стягненням боргів. Їх встановив Національний банк, і тепер колектори працюватимуть у більш жорстких рамках. Мета реформи зрозуміла: менше хаосу на ринку і більше захисту для боржників, які нерідко потерпають від надмірного тиску.
Що саме змінюється
Регулятор оновив порядок реєстрації колекторських компаній. Вимоги до документів стали чіткішими. Окрім цього, змінився список ознак, за якими оцінюють ділову репутацію власників і керівників. Якщо раніше ці критерії виглядали доволі загально, то тепер вони конкретизовані.
В реєстр колекторських компаній, який веде НБУ, тепер мають вноситися більш детальні дані про структуру власності та управління. Це означає, що приховати реальних власників стане набагато складніше.
Перехідний період
НБУ не кидає бізнес одразу у вир нових вимог. Є пів року, аби компанії встигли підлаштуватися. За цей час вони повинні надати до регулятора:
- письмове підтвердження, що власники та керівники відповідають критеріям ділової репутації;
- анкету з описом бізнес-планів у разі, якщо виявлені ознаки небездоганності.
Таким чином, компанії з “тіньовим” минулим ризикують не пройти перевірку.
Хто такі колектори
Колекторська компанія — це не просто посередник, який телефонує боржникам. Вона може працювати від імені банку або ж викупити борг у кредитора і вже далі самостійно його стягувати. У кращому випадку колектори намагаються вирішити все позасудовим шляхом. У гіршому — переходять межі, використовуючи тиск чи маніпуляції.
Саме через скандальні практики минулих років колекторів в Україні часто сприймають із негативом. І нові правила НБУ мають змінити цю ситуацію.
Чому це важливо
Якщо говорити відверто, то багато українців стикалися з “недобросовісними” колекторами. Дзвінки серед ночі, повідомлення сусідам, погрози — все це частина старих методів, які мали більше спільного з залякуванням, ніж з цивілізованим стягненням боргів.
Оновлений підхід дає шанс переформатувати ринок. Чим більше прозорості — тим менше зловживань. Для боржника це означає право на адекватне спілкування, а не психологічний тиск.
Досвід інших країн
Цікаво, що подібні зміни давно запровадили у країнах ЄС. Наприклад, у Польщі та Чехії колекторська діяльність жорстко контролюється державними установами. Там компанія може втратити ліцензію навіть через скаргу клієнта, якщо її визнають обґрунтованою. В Україні лише зараз формується подібна модель.
З іншого боку, у США ринок колекторських послуг один із найрозвинутіших у світі. Але й там діють чіткі закони: колекторам заборонено телефонувати боржнику в нічний час чи контактувати з його роботодавцем.
Як це вплине на українців
Для тих, хто має кредити і прострочені платежі, зміни виглядають як додатковий захист. НБУ обіцяє, що в разі скарг на дії колекторів реагуватиме швидше. Тобто, якщо компанія дозволить собі тиск поза межами закону, вона ризикує втратити місце в офіційному реєстрі.
А для самих компаній — це виклик. Адже їм доведеться будувати роботу більш відкрито, а не грати у “сіру зону”.
Лінія контролю
Реформа колекторського ринку показує, що держава прагне зменшити хаос у сфері, яка зачіпає тисячі людей. Нові правила — це не просто зміна документів. Це спроба провести чітку межу між легальними компаніями й тими, хто працює методами психологічного тиску. Якщо ця межа запрацює, довіра до системи кредитування стане сильнішою, а ринок — зрозумілішим і для бізнесу, і для позичальників.