“Укрзалізниця” оприлюднила цікаву статистику – виявляється, понад половина пасажирських маршрутів компанії працюють у мінус. Якщо точніше, то зі 98 регулярних рейсів по Україні – 56 є збитковими. Про це пише Rail.insider.
На фінансовій карті, яку показала компанія, червоним кольором позначені найпроблемніші напрямки. Це ті, де витрати значно перевищують прибуток. І, як пояснюють в “Укрзалізниці”, причина не лише у фінансах – деякі маршрути просто виконують соціальну функцію.
Хто в плюсі, а хто – в мінусі
Залізничники поділили всі рейси на чотири умовні категорії — від прибуткових до тих, що працюють “у глибокому мінусі”.
1. Прибуткові. Це переважно швидкісні потяги між великими містами. Наприклад, Київ – Дніпро, частина маршрутів Київ – Львів, Київ – Харків і Київ – Одеса. Не дивно: попит високий, вагони заповнені, а маршрути – електрифіковані.
2. Майже на нулі. Такі рейси приносять мінімальні втрати, але все ще залишаються у червоній зоні. Серед них: Київ – Вінниця, Київ – Хмельницький, Київ – Запоріжжя. Тобто напрямки, які все ще популярні, але не настільки масові.
3. Збиткові й дуже збиткові. Тут ситуація гірша. У цей список потрапили більшість західних маршрутів – Київ – Ужгород, Київ – Чернівці, а також частина міжрегіональних сполучень, як-от Харків – Львів. Причини – довгі відстані, низький пасажиропотік і висока собівартість рейсів.

Чому так відбувається
Є декілька факторів, які тягнуть пасажирські перевезення вниз.
Багато потягів курсують у регіонах, де просто немає іншого виду транспорту. Там живуть люди, яким потрібно добиратися до роботи чи лікарні. І хоча квитки дешеві, обслуговування цих маршрутів коштує дорого.
На ділянках без електрифікації використовують тепловози, а це — додаткові витрати на пальне та обслуговування.
Частина вагонів давно потребує оновлення. Через це зростають витрати на ремонт і технічне обслуговування.
Цікаво, що навіть популярні “гірські” напрямки – теж збиткові. Наприклад, поїзди до Яремче чи Ясіня їздять лише тому, що “Укрзалізниця” фактично підтримує всю гірську інфраструктуру заради пасажирів. Без цього зобов’язання такі рейси просто б закрили, а колії – демонтували.
Окрема історія – це приміські перевезення. Вони взагалі покривають менше ніж 10% своїх витрат. Решту доводиться компенсувати компанії. І якщо ситуація не зміниться, то, за найпесимістичнішими прогнозами, може бути скасовано до 500 рейсів.
Уявіть собі: для багатьох мешканців селищ та маленьких містечок це означатиме відрізаність від роботи, лікарні чи навчання.