Жителі та гості міста об’єдналися в яскравому ритуалі, що за час війни вже став традицією.
Сьогодні, 13 вересня Дніпро відзначає День міста. З нагоди свята у парку ім. Шевченка організували заходи: “Тарілка щастя”, виступи дитячих ансамблів, виставка картин художніх шкіл, аквагрим та ярмарки.
Свято любителів міста
Прогулюючись містом можна було натрапити на різні урочистості та найбільше уваги зібрав оглядовий майданчик. Місцева жителька Марія з родиною так роблять щороку на День міста: одягають улюблені речі, беруть хороший настрій і їдуть в центр. Вони насолоджуються атмосферою та долучаються до всіх активностей.
“Ми щороку виходимо в центр Дніпра на День міста. Сьогодні ходимо, гуляємо, дивимось, приймаємо участь там де можливо”, – поділилась вона.
Бажання на тарілці
“Тарілка щастя” уже перетворився на особливу традицію. Це родзинка свята, яка поєднує щирі емоції та гарний настрій. Учасники акції виконали символічний ритуал: писали на керамічних тарілках свої мрії та побажання, а потім розбивали, відпускаючи у світ енергію добра, віри й надії. Було використано близько тисячі тарілок.
“Ми збирали тарілки всім Дніпром. Приносили містяни та вихованці Дитячого молодіжного центру. І їх вийшло багато, тому вистачило всім. Це важливо, бо ми знаємо, що написане матеріалізується, чим більше світлих бажань, тим більша можливість реалізації”, – розповіла працівниця Дитячо-молодіжного центру “ЛІДЕР” Олена Петішева.
Майже на кожній тарілці були бажання миру, але зустрічалися й більш прості – Айфон чи подорож. Наприклад, Олена з Євгеном на одній тарілці написали бажання перемоги України, а на іншій – відвідати Грецію.
“Ми потрапили на цю акцію випадково і вперше. Знаємо, що це знак. Наші бажання мають скоро збутися”, – каже жінка.
Не обійшлось і без критика. Одна з пенсіонерок вважає, що такі тарілки не мають так масово розбивати.
“Ви подивіться, це ж справжня кераміка найвищої якості. Її стає все менше. Заводів уже немає, залишився тільки в Опішній, але його намагаються викупити.
Тому те, що зараз розбивають – то доробок, національне надбання. Те, що зеленим розписано, то галичанський розпис з фаянс-заводів. Я таку колекцію бачила в музеї під Полтавою”, – сказала містянка.
Єдність – це сила
Були на заходи і переселенці. Наталія з донькою Софією приїхали сюди в цьому році і за цей час Дніпро стало їм рідним.
“Бажаємо місту і людям щастя, добробуті і миру – найголовніше. Дніпро для нас тало другою домівкою. Ми переїхали сюди з міста Покровськ, і Дніпро – наразі це наш прихисток і взагалі дуже подобається”, – висловилась Наталія.
Зазначимо, що місто дало прихисток понад 200 тисяч переселенцям. Сотні тисяч місцевих прийняли їх як своїх. І відзначають цей день разом. Бо ми одна держава – наче одна родина.
Хоч зараз важкі часи, коли є загроза повітряних атак, а фронт уже за 130 кілометрів… Та ми підтримуємо, святкуємо і маємо спільне бажання – перемоги України. І в цей час щиро віримо, що це скоро справдиться і ми всі будемо жити під мирним небом.
Джерело: 056.ua