У країні, де кожна копійка на соціальні виплати рахується майже так само педантично, як боєприпаси на фронті, поява нових цифрових інструментів у соціальній сфері вже не виглядає експериментом. Це радше вимога часу. Держава намагається приборкати хаос у паперових документах і зрозуміти, кому, коли і на якій підставі надають підтримку.
Підписання закону та запуск нової системи
Президент України Володимир Зеленський поставив підпис під законом №4607-IX. Звучить як черговий документ, але саме він відкриває двері до роботи Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.
Йдеться не просто про ще один електронний сервіс. Це, по суті, спроба зібрати в одному місці всі дані, які стосуються соціальної підтримки населення. Уявіть собі великий електронний архів, де не загубиться жодна довідка і де чиновнику складніше “загубити” чи “переплутати” інформацію.
Навіщо усе централізувати
Система має дві ключові ролі:
- зробити процеси соціального захисту автоматизованими, щоб люди не бігали по інстанціях зі стосами паперів;
- зменшити можливості для махінацій, коли рішення ухвалювалися “по знайомству”.
До речі, ідея не нова. Але тепер вона отримала офіційний юридичний фундамент. Закон дозволяє на державному рівні не просто фіксувати дані про соціальні виплати, а й стежити, куди йдуть гроші.
Електронний хаб для соціальних даних
Цікаво, що документ передбачає створення справжнього державного “соціального хабу”.
Це не образний вислів, а конкретний функціональний портал, куди, з часом, перенесуть усі сервіси та дані, пов’язані з виплатами, субсидіями, допомогами та іншими соціальними інструментами.
З іншого боку, такий підхід нагадує будівництво моста: якщо його звести правильно, люди майже не помітять змін, але якщо дозволити щілини – проблеми полізуть звідусіль.
Як система формувалася
Ще у вересні 2025 року Верховна Рада підтримала законопроєкт, який і став основою нинішньої реформи. Тоді йшлося про те, що держава створить Єдиний соціальний реєстр.
Тепер цей реєстр перетворюється на елемент великої системи, що поєднуватиме інформацію з різних державних реєстрів – від демографічних даних до інформації про виплати конкретній людині.
Можливо, комусь це здається технічними деталями, але від них напряму залежить, чи отримають люди допомогу вчасно.
Дорога до цифрової відповідальності
Цей закон не просто додає новий сайт або програму, а впроваджує принципи прозорості у сфері, яка десятиліттями була заручником бюрократії. Відтепер соціальна політика більше не спиратиметься на стоси документів у шухлядах і пам’ять працівників місцевих адміністрацій. Якщо реформа запрацює так, як задумано, держава отримає інструмент контролю, а громадяни – систему, яка не губить їх між кабінетами та печатками.