У період, коли країна живе в умовах війни, будь-яка зміна законодавства, пов’язана з роботою чи мобілізацією, сприймається особливо гостро. Люди щодня думають не лише про зарплату, а й про те, чи залишаться вони завтра на робочому місці. Саме тому підписання нового закону про бронювання працівників стає подією, яка може перекроїти робочий ландшафт цілих галузей.
Підписання закону та суть нововведень
Президент Володимир Зеленський поставив підпис під законом №4630-IX. Звучить ніби чергове оновлення, але насправді воно зачіпає всіх, хто працює на підприємствах, важливих для держави. І що важливо – правила почнуть діяти вже з 4 грудня 2025 року. Мова йде про бронювання військовозобов’язаних працівників, щоб ключові виробництва, енергосистеми, великі логістичні компанії чи інші стратегічні структури не зупинилися в найскладніший момент.
Для кого взагалі це бронювання
Тут цікаво. Раніше система бронювання працювала по-іншому, а тепер її, здається, спробували жорстко впорядкувати. Тепер під захистом можуть опинитися лише ті працівники, яких роботодавець вважає критично необхідними для функціонування підприємства.
Але є нюанс – бронюванню підлягають лише ті військовозобов’язані, які офіційно працюють і відповідають певним умовам. Як виглядає цей список:
- ті, у кого немає належних військово-облікових документів;
- ті, хто не стоїть на військовому обліку;
- ті, хто не оновив свої персональні дані відповідно до Закону №3633-IX;
- ті, кого шукають за порушення правил військового обліку.
Тут виникає парадоксальна ситуація: саме особи, у яких проблеми з документами, можуть отримати бронювання, якщо вони працюють на важливому підприємстві. Тобто закон, з одного боку, наводить порядок, а з іншого – залишає поле для дискусій.
Обмеження по строках
Ще одна новина, яку варто не пропустити. Бронювання тепер діє максимум 45 календарних днів. І не частіше одного разу протягом року для одного працівника.
Раніше подекуди можна було продовжувати бронювання довше, але тепер доведеться рахувати дні ледь не на календарі. Комусь доведеться планувати робочі процеси як шахову партію, щоб ключовий працівник не зник у розпал важливого проєкту.
До речі, Кабмін має переробити свої підзаконні документи, щоб вони не суперечили новим правилам. Це означає, що бюрократичний конвеєр тільки набирає обертів.
Навіщо усе це робиться
На тлі війни ресурс у вигляді досвідчених працівників став мало не таким же важливим, як пальне або боєприпаси. Якщо певний завод зупиниться – відчує це вся країна.Можливо, тому влада намагається втримати людей у критично необхідних місцях роботи, навіть якщо їм довелося б йти до війська. Це звучить логічно, хоча, як часто буває, наслідки побачимо тільки в реальному житті.
З іншого боку, нові обмеження можуть підштовхнути компанії до ретельнішого добору персоналу. Бо якщо бронювання – рідкісний ресурс, то доведеться думати двічі, кого залишити в офісі, а кого віддати до військкомату.
Хиткий баланс між роботою та обороною
Цей закон виглядає як спроба знайти золоту середину між потребами фронту та економіки. Кожне підприємство, яке виконує стратегічні функції, тепер мусить не просто працювати, а й грамотно керувати своїм кадровим потенціалом. І хоча нові правила можуть викликати суперечки, їхня поява сигналізує: держава готується до довгої дистанції, де хаос уже не варіант, а економіка повинна залишатися на плаву.