Корупція — це не лише конверти з грошима чи класичні хабарі. Часто вона виглядає значно тихіше: «свої» кандидати на посади, приховані від декларування статки, дивні премії або рішення, ухвалені не в інтересах людей. Якщо ви стали свідком таких дій — важливо знати, куди правильно повідомити. Про це повідомили в Національному агентстві з питань запобігання корупції.
У яких випадках слід звертатися до НАБУ, ДБР або поліції: офіційне роз’яснення
Фахівці наголошують: кожен орган має свою сферу відповідальності, тому звернення має бути адресоване саме туди, де його можуть реально опрацювати.
Коли варто звертатися до НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції реагує на порушення, пов’язані з:
• недостовірним декларуванням та невідповідністю стилю життя доходам;
• конфліктом інтересів у посадовців;
• порушенням прав викривачів;
• непрозорим використанням державних коштів політичними партіями;
• корупційними ризиками у проєктах нормативних актів.
Читайте також: Антикорупційна система України пройшла кризу та готується до переговорів із ЄС
Якщо інформація підтверджується, НАЗК може видати припис керівнику органу, скласти адміністративний протокол, передати матеріали до НАБУ, ДБР або поліції, або направити висновок щодо необґрунтованих активів до САП та ВАКС.
У яких випадках потрібно звертатися до інших органів
• НАБУ займається топкорупцією: це випадки з високопосадовцями або коли мова про великі суми збитків чи неправомірної вигоди.
• ДБР розслідує злочини суддів, військових, правоохоронців та інших посадовців, які не входять до підслідності НАБУ.
• Національна поліція розглядає всі інші корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
У НАЗК нагадують, що повідомлення мають містити чіткі факти, щоб його могли розглянути без затримок.
Раніше ми писали: Попри повномасштабну війну, тема корупції залишається однією з найчутливіших для українців. За результатами нового опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість громадян уважно стежать за антикорупційними ініціативами влади та вважають, що навіть у воєнний час суспільство має право на конструктивну критику.