У дорослому житті нас від самого початку вчать: будь серйозним, відповідальним, дисциплінованим. Звучить логічно, адже саме так легше будувати кар’єру, досягати певних цілей. Але є зворотний бік — разом із “дорослістю” приходять постійні переживання, тривоги й навіть втрата внутрішньої рівноваги. Часто ми навіть не розуміємо, що причина криється в повному відмовленні від дитячого мислення.
Нові двері, що відкриваються
Коли людина думає надто серйозно, будь-яка проблема може видатися стіною, яку неможливо подолати. Інша справа — дивитися на ситуацію очима дитини. Там, де дорослий бачить перешкоду, дитина — пригоду. Легке ставлення до складностей знімає страх і дозволяє рухатися далі. А далі відкриваються нові можливості, про які й не здогадувався.
Вміння мислити нестандартно
Дитина не обмежує себе рамками. Вона може фантазувати, вигадувати, пробувати щось нове без страху помилитися. Таке мислення дає змогу знаходити нестандартні рішення там, де “дорослий підхід” застрягає. Часом саме ця легка фантазійність рятує ситуацію, яку неможливо було вирішити традиційними способами.
Соціальні бар’єри зникають
У зрілому віці ми часто боїмося зробити крок назустріч іншій людині: соромимось, переживаємо, що про нас подумають. Дитина ж легко йде на контакт, знайомиться, починає розмову без довгих вагань. І якщо дозволити собі трохи цієї відкритості, коло знайомств зростає набагато швидше. Це допомагає не тільки заводити друзів, а й відчувати себе комфортніше в суспільстві.
Смак свободи
Діти не переймаються тим, що хтось подивиться косо чи скаже щось критичне. Вони діють так, як хочуть, і від цього відчувають себе вільними. Коли дорослий дозволяє собі хоча б інколи таку поведінку, він поступово позбавляється від зайвих комплексів. І тоді приходить справжнє усвідомлення: більшість людей зайняті собою, їм зовсім неважливо, що ви робите.
Уміння бути дорослим і залишатися дитиною
Виходить, дорослість — це важливо, ніхто не сперечається. Але якщо час від часу знімати цей важкий костюм серйозності й дивитися на світ по-дитячому — стає легше дихати. Це не примха і не втеча від реальності, а радше спосіб залишити собі клаптик свободи, яку ми так часто втрачаємо в рутині.