#громадськемісце Цей день в історії. Чим запам’яталось 14 вересня в Дніпрі #дніпро #dnipro

Сьогодні, 14 вересня, в Дніпрі особлива дата. Чим запам’ятався цей день протягом багатьох років. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на міську раду.

– 1911 – розпочато зйомки першого українського повнометражного ігрового фільму про кошового отамана Івана Сірка й козаків “Запорізька Січ”, екранізованого уродженцем Катеринослава кінооператором і режисером Данилом Сахненко за підтримки “Південноросійського синематографічного акціонерного товариства”. Частина зйомок відбувалася у Соборному районі Катеринослава. Наразі фільм вважається загубленим, але деякі фрагменти фільму збереглися в історичних архівах (114 років);

– 2002 – відкрито пам’ятник видатному діячу краю Олександру Полю на просп. Д. Яворницького, 79. Скульптор – Володимир Небоженко, архітектор – Володимир Положий (23 роки);

– 2002 – відкрито після реконструкції фонтан “Муза” біля Дніпропетровського академічного театру опери та балету на просп. Д. Яворницького, 72 А. Це перший у місті музичний фонтан, який за допомогою кольору “відігравав” звуки. У ньому працює 190 струменів із водою та переливається вона на шести каскадах. Об’єм фонтану 672 м куб (23 роки);

– 2002 – у парку Лазаря Глоби на місці, де в радянські часи стояла вкрадена композиція “Самсон, який розриває пащу лева”, відкрито фонтан і пам’ятник “Маленький принц”, автором якого є Володимир Наконечний (23 роки);

– 2008 – відкрито меморіал жертвам Голодомору та політичних репресій на 9-му кілометрі Запорізького шосе, де в 30-х і 50-х роках ХХ ст. ховали жертв політичних репресій (17 років);

– 2008 – проведено урочисту церемонію відкриття футбольного стадіону “Дніпро-Арена” на вул. Херсонська, 7. У церемонії взяв участь 3-й Президент України Віктор Ющенко. Будівництво першого в Україні стадіону-новобудови до Євро-2012 тривало з квітня 2005 року. Головний архітектор стадіону – Юрій Серьогін. Стадіон є домашньою ареною футбольного клубу “Дніпро-1”, а до 2019 року також був домашнім стадіоном ФК “Дніпро”. Місткість стадіону понад 31 тис осіб, розміри поля складають 105 на 70 м (17 років);

– 2013 – відкрито унікальний штучний водоспад “Поріг Ревучий” на Монастирському острові. Його висота складає 17 м, а у нічний час працює оригінальне освітлення (12 років);

– 2019 – відкрито бібліотеку української діаспори імені сенатора Джона МакКейна на вул. Воскресенська, 23 (6 років);

– 2020 – у Севастопольському парку під час розкопки фундаменту Лазарівської церкви знайдено експедицією археологів 6 могильних поховань та 15 склепів, зокрема поховання першого почесного громадянина міста, підприємця й мецената Олександра Поля (5 років);

– 2021 – на фасаді будівлі Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова (просп. Науки, 26) відкрито меморіальну дошку Олександру Макарову (4 роки).

Персони:

– 1940 – помер Іван Езау (Йоганн-Якоб), підприємець, засновник у 1895 році у Катеринославі ливарного і механічного заводу “І. Я. Езау і К°”, інженер-технолог, громадський діяч, гласний Катеринославської міської думи і член управи у 1901-1905 роках, міський голова Катеринослава у 1905-1909 та 1918 роках. У 1870-1879 роках навчався у Катеринославській класичній гімназії, згодом вступив до Ризького політехнічного інституту, який успішно закінчив у 1884 році й отримав спеціальність інженера-механіка. Працював простим робітником на суднобудівній верфі в Севастополі, а згодом – на нафтопромислах у Баку. У 1887 році став працювати інженером-будівельником на заводі сільськогосподар­ської техніки “Лепп і Вальман”. У 1890 році разом з дружиною і дітьми переїхали до Катеринослава, де Іван Якович став членом місцевої менонітської громади. Виконуючи обов’язки міського голови, Езау ввів практику міських облігаційних позик і застави міського майна. Вперше в історії міської думи йому вдалося отримати в Парижі кредит у розмірі 5 мільйонів рублів золотом. Завдяки цим грошам у Катеринославі побудували новий водопровід, каналізацію, другу лінію міського трамваю “Вокзал-Брянський завод”, велику кількість мостових, відкрили 2 жіночі гімназії та 2 училища для хлопчиків, придбали обладнання для нового критого ринку та багато іншого. Міський бюджет при Езау зріс у п’ять разів. Після закінчення своїх повноважень міського голови Іван Езау продовжував активно займатися громадською діяльністю й багато працював як інженер. У якості інженера брав участь у розробці низки важливих проєктів: у 1901 році розробив схему міського водогону, у 1912-1913 роках спільно з інженером Л. В. Юргевичем – проєкт шлюзування Дніпровських порогів, у 1914 році разом із інженером Є. П. Непокойчицьким – проєкт схеми проїздів під полотном Мерефо-Херсонської залізниці. У 1918 році емігрував до Німеччини, згодом – до США. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (85 років);

– 1952 – народився Микола Гнатюк, український співак, народний артист України. Виконавець пісень “Ой, смереко!”, “Малиновий дзвін”, “Білі ставні”, “Птица счастья” (73 роки);

– 1996 – помер Олександр Квітка, дніпровський художник, член Національної спілки художників України. Працював у галузі станкової графіки, у 1966-1996 роках працював на Дніпропетровському виробничо-художньому комбінаті (нині Дніпропетровський художньо-виробничий комбінат Дніпропетровської обласної організації Національної спілки художників України). Автор ліногравюр “Мікрорайон будується”, “На шинному заводі”, пастелей “Березовий гай”, “Весняний день”, “Квіти Придніпров’я” (29 років).

Сообщение Цей день в історії. Чим запам’яталось 14 вересня в Дніпрі появились сначала на Дніпро Регіон – новини Дніпра та регiону.

ДЖЕРЕЛО