В Україні запустили унікальний для нашої країни комплекс систем накопичення енергії. Його потужність — 200 МВт, і це найбільший проєкт такого типу на сьогодні. Побудувала його компанія ДТЕК разом із партнером зі США — Fluence Energy B.V.
Комплекс складається з шести об’єктів. Частина — у Київській області, частина — на Дніпропетровщині. Можна уявити собі ці “коробки” з батареями, які стоять у полі чи біля підстанцій і чекають свого часу. Загальна вартість — 125 мільйонів євро. Для енергетики сума серйозна, хоча й не космічна.
Скільки світла ховається всередині
Тут цифра звучить красиво: 400 МВт·год. Що це значить для звичайної людини? Якщо перекласти на просту мову — 600 тисяч домівок можуть мати світло протягом двох годин. Місто розміром із, наприклад, Одесу (тільки не всю, а її житлові масиви) може витримати темний вечір без відключень.
Чому це на часі
Україна живе у дивному ритмі: з одного боку, ми розбудовуємо відновлювану енергетику, а з іншого — постійно ремонтуємо те, що розбили ракети. Сонце й вітер — річ непередбачувана, і коли у мережі з’являються коливання, саме такі батареї допомагають “підхопити” систему. Це як мати термос із гарячим чаєм: коли різко похолодало, можна швидко зігрітися.
Для кого це робиться
Не лише для статистики чи галочки у звітах. Коли зникає світло — страждають усі: від домогосподарок, які не можуть зварити борщ, до лікарень, де на хвилину не можна залишитися без електрики. Бізнес теж. Виробництва, які працюють без перерви, часто втрачають більше від двогодинної зупинки, ніж від тижня простою.
Україна наздоганяє світ
Такі системи давно працюють у Європі та США. Там вони врівноважують споживання: влітку, коли всі вмикають кондиціонери, і взимку — коли навпаки, кожен запускає обігрівач. Для нас це щось нове, але добре, що ми не чекаємо десятиліттями. І навіть трохи дивує, що під час війни знайшли сили і ресурси зробити це за рік.
Частина більшої картини
Проєкт пов’язаний не лише з сьогоденням. Він вписується у Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року. Тобто це крок уперед, а не просто латання дірок. Ми вже зараз будуємо те, що стане основою для енергетичної незалежності завтра.
Ці батареї — не символ розкоші. Це радше ознака дорослішання енергосистеми. Коли у країні щодня відбувається боротьба за стабільність, такі проєкти нагадують: ми не лише захищаємось, ми ще й плануємо. І саме планування, навіть у найгірші часи, стає запорукою виживання.