Ще сто років тому вчені з гордістю відзначали: люди з кожним поколінням жили довше на пів року. Звучить багато, правда? Але тепер ситуація зовсім інша — приріст скоротився майже удвічі, і замість 5,5 місяців ми отримуємо лише 2,5–3,5. Мрія про “столітній рубіж” виглядає дедалі примарнішою.
Масштабне дослідження
Міжнародна команда дослідників перелопатила гори даних — статистику з двадцяти трьох заможних країн, де смертність низька, а медицина на висоті. Дивилися аж ціле століття: від 1900-го до 2000-го. І картина вийшла доволі показова: покоління, які народилися ще в першій половині ХХ ст., справді відхоплювали собі додаткові місяці життя порівняно з попередниками. А от ті, хто з’явився на світ після 1939 року, отримали вже значно менші “бонуси”.
Прогноз на майбутнє
Демограф Жозе Андраде з Інституту Макса Планка пояснює: ті, хто народився у 1980-му, навряд чи доживуть у середньому до ста років. І жодне з досліджених поколінь цього бар’єра не подолає. Тобто, навіть за сучасного рівня медицини й умов, ідея масового довголіття поки що залишається більше мрією, ніж реальністю.
Чому темпи зупинились
Усе пояснюється історією. На початку ХХ ст. головний прорив давало різке падіння дитячої смертності. Тоді медицина, вакцинація, елементарна гігієна зробили справжню революцію. А тепер, у заможних країнах, таких можливостей майже немає: дитяча смертність і так на мінімальному рівні. Тому середня тривалість життя зависла біля позначки 80 років і підніматиметься дуже повільно.
Думки економістів
Економіст Гектор Піфарре-і-Аролас із Вісконсін-Медісонського університету додає: рекордне зростання тривалості життя першої половини ХХ ст. більше не повториться. Навіть якщо ми покращимо виживаність дорослих і літніх людей, цього буде замало, щоб наздогнати темпи минулого.
Межа, яку важко подолати
Такі дослідження потрібні не лише науковцям. Вони допомагають державам планувати охорону здоров’я, пенсійні системи, соціальні програми. А ще — вказують, де наука може зробити наступний ривок: наприклад, у боротьбі з хронічними хворобами чи старінням.
Висновки вчених звучать тверезо й без ілюзій: повторити прориви минулого століття вже не вдасться. Людство досягло певної стелі, і далі потрібні зовсім інші відкриття, щоб продовжити життя. Інакше “столітній вік” так і залишиться радше винятком, ніж правилом.