Ракети, дрони, вибухи — усе це вже, на жаль, стало частиною нашого щоденного життя. Війна триває, і не виглядає, що найближчим часом усе закінчиться. Росія продовжує атакувати наші міста, зокрема безпілотниками-камікадзе. І хоч це вже ніби як “звична справа”, розслаблятися не можна.
Поліція Дніпропетровщини нагадала просту, але дуже важливу річ: від вашої реакції залежить життя — ваше та ваших близьких. Упустив момент — наслідки можуть бути фатальними.
Почули тривогу? Не зволікайте — шукайте укриття
Тут без жартів. Як тільки лунає сигнал — не варто думати, що “та то десь далеко”, “нічого не буде”. Може бути, ще й як.
Поради прості, але дієві:
- спеціальні укриття (якщо знаєте, де вони — це найкращий варіант);
- підземні переходи;
- підвали або цокольні поверхи (ті, що мають хоча б два капітальні перекриття між вами і небезпекою);
- паркінги — якщо вони підземні й без скляних конструкцій;
- правило “двох стін” — між вами й вулицею має бути щонайменше дві стіни. Наприклад, не сидіть біля вікна — відійдіть у ванну або коридор.
Звук, який має насторожити
Дрони-камікадзе не пролітають непомітно. Їх чути. Іноді навіть дуже добре. Якщо чуєте щось схоже на мопед або бензопилу — не ігноруйте. Це може бути саме той момент, коли треба терміново тікати в укриття.
Це не перебільшення — багато людей врятувалися лише тому, що вчасно зорієнтувалися по звуку. А хтось, на жаль, подумав: “та то нічого страшного”.
Де ховатися НЕ МОЖНА — запам’ятайте
Є місця, які створюють ілюзію безпеки, але насправді — це пастка. Наприклад:
- залишатися в автівці чи громадському транспорті — геть не варіант;
- під’їзди та арки — небезпечно, особливо якщо поруч багато скла чи старі конструкції;
- сходові майданчики — особливо відкриті, як правило, не захищають;
- біля автомобілів, автозаправок або техніки — категорично ні. Якщо щось вибухне — буде ланцюгова реакція.
Одним словом: якщо десь поряд щось металеве, паливне або вибухонебезпечне — тримайтеся якомога далі.
Навіть збитий дрон — це не “все ок”
Уявімо ситуацію: бачите на землі уламки дрона. Ну, мовляв, от і впав. Усе, кінець. Але — стоп. Не підходьте. Не торкайтеся. Не знімайте на селфі. У ньому можуть лишатися елементи вибухівки, і достатньо одного необережного руху, щоб ситуація закінчилася трагедією.
Тут, як із міною: краще пройти повз і повідомити відповідні служби.
Ми звикли. Така вже людська психологія — коли загроза триває довго, з’являється ілюзія, що “ну нічого ж не сталося вчора. Але це — саме той випадок, коли не можна ігнорувати сигнали.
Хвилина — може вирішити все. І краще перестрахуватися.
Ці поради, здається, вже всі знають. Але правда в тому, що в момент небезпеки саме базові речі рятують життя. Без перебільшень.