У сучасному світі, де багато хто досі вважає котів незалежними й відстороненими, наука доводить зовсім інше: ці тварини не тільки здатні на емоційний зв’язок із людьми, а й самі ініціюють спілкування. І — що цікаво — роблять це мовою, яку ми часто навіть не помічаємо. Виявляється, щоб порозумітися з мурчиком, не обов’язково говорити — достатньо просто правильно подивитися.
Як викликати довіру у кота
От ви коли-небудь замислювалися, як коти спілкуються з людьми? Не просто «няв» на кухні, коли час обіду, а от так — по-справжньому. Здається, що вони живуть трохи в іншому світі, де правлять жести, погляди і… повільне миготіння. Так-так, це не вигадка.
Учені з британського університету Sussex провели два експерименти, і результат — ну дуже несподіваний. Виявляється, є простий трюк, який дозволяє нам краще “говорити” з котами. Він полягає в тому, щоб повільно звузити очі й на мить заплющити їх, наче ви посміхаєтесь без слів. І знаєте що? Коти на це відповідають.
Як усе було: коротко про дослідження
- У першій частині експерименту взяли участь 21 кіт із 14 різних родин. Господарі, дотримуючись вказівок дослідників, повільно мигали на своїх пухнастиків — ті, у відповідь, починали робити те саме й не тікали, а навпаки, підходили ближче.
- А далі — цікавіше. У другому досліді вже 24 коти спостерігали за незнайомими людьми, які теж використовували цей метод. Що ж вийшло? Мурчики сприймали чужинців майже як “своїх”, підходили до простягнутої руки та навіть самі проявляли цікавість. Можна сказати, що це було щось на кшталт невербального рукостискання.
Що відбувається насправді — пояснення без “наукової нудьги”
Для кота повільне миготіння — як наша щира усмішка. Воно говорить: “я не ворог”, “мені добре”, “я тобі довіряю”. Якщо ви повторюєте цей жест, то, по суті, відповідаєте тією ж самою мовою — мовою спокою й безпеки. Звужені очі — це сигнал, що все під контролем, а навколо немає загроз.
Чесно кажучи, це працює майже магічно. Ні слів, ні звуків. Тільки погляд — і ви вже на одній хвилі зі своїм котом.
Що підтвердили нові спостереження
Через кілька років інші дослідники вирішили перевірити, чи справді цей “котячий код” універсальний. І от що цікаво: у 2023 році провели нове дослідження, яке підтвердило попередні результати. Більше того, у притулках, де цей метод активно застосовували, коти почали частіше знаходити нових господарів. Мовляв, ті, що відповідали миготінням, виглядали спокійнішими, відкритішими, а тому й приваблювали людей.
А у 2024-му техніку почали активно використовувати і у ветеринарних клініках — щоб зменшити рівень стресу у тварин перед оглядом. І, здається, це справді допомагає.
До речі, якщо хочете спробувати самі — ось коротка інструкція:
- Подивіться коту в очі (але не надто пильно).
- Повільно зведіть повіки, якби хотіли заснути.
- Затримайте цей “сонний” погляд на пару секунд.
- Потім спокійно розплющіть очі.
Буває, що вже після першого разу кіт почне блиматиме у відповідь або навіть підійде, щоб потертися об руку. Магія? Ні — психологія.
Коти — це не тільки очі: як ще вони говорять із нами
Звісно, тільки миготінням справа не обмежується. Коти ще ті комунікатори: і голос, і хвіст, і навіть те, як вони ходять по кімнаті — усе може щось означати. Вони здатні відрізняти інтонації нашого голосу, реагувати на тембр (особливо, коли ви кажете “їсти”), а ще — мітити простір ароматами або тертися об вас, щоб “залишити слід”.
До речі, спільні ігри та лагідне погладжування — не просто розвага. Це ще один спосіб укріпити довіру й побудувати глибший зв’язок.
В епоху, коли ми постійно шукаємо порозуміння навіть із машинами, вміння налагодити справжній контакт із живою істотою набуває нового значення. Повільне миготіння — це не трюк і не дресура, а тонка мова довіри, доступна кожному. Просто треба навчитись бачити її.