Травень для криворіжців не просто останній місяць весни. У третю суботу травня Кривий Ріг відзначає свій день народження. Цей рік для сталевого мегаполіса ювілейний – Кривому Рогу – 250 років.
Журналісти редакції krivbass.city розпочинають серію історичних матеріалів про рідне місто, його розвиток, культуру та людей. Сьогодні ми підготували матеріал про Криворізький історико-краєзнавчий музей.
Музей як скарбниця минулого Криворіжжя
Сьогодні кожен містянин знає, що Криворіжжя – славетний козацький край, де розташовувалися зимівники запоріжців, звідси і з’явилася легенда про славетного козака Рога.
Навіть той факт, що першими заселяли наші землі у 12 столітті скіфи та сармати – теж є широко відомим. А, між тим, вся ця інформація – розкопки, документи, спогади очевидців – збиралася та аналізувалося не один рік стараннями працівників Криворізького історико-краєзначого музею.
Читайте також: Кривому Рогу-250: коли насправді засновано сталевий мегаполіс
Працівники музею жартують між собою – в архівах закладу та експозиціях є майже усі експонати з того часу, як на території Криворіжжя зародилося життя.
Музей це зібрання історико-культурних важливих артефактів, яких в фондах закладу міститься понад 125 тисяч. Діє три філіали, окрім головного корпусу: Тернівський філіал, відеогалерея в стінах Квіткового годинника та музей Григорія Синиці.
Працівники музею є активними учасниками археологічних експедицій і поповнюють фонди не тільки Кривого Рогу, а й українських музеїв. Видали понад 60 науково-популярних книг, які стосуються питань історії, етнографії та краєзнавства.
Крім того, музей є активним користувачем різних онлайн платформ та соціальних мереж.
На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну музей майже рік не працював, зараз він відкритий для відвідувачів. Тут проводять різноманітні виставки, майстер-класи та інші історико-культурні заходи.
Чим може музей зацікавити відвідувачів?
Поліна Короваєнко, директор Криворізького історико-краєзнавчого музею
«Дуже важливо відчувати місто, у якому ти живеш. Одне з перших, на що варто було б звернути увагу – це відвідування таких культурних осередків як музей. Це те, де б’ється серце будь якого міста, де зберігається його культура та атмосфера. Після цього можна зрозуміти, як почувають себе люди, які живуть у цьому місті», – заначила Поліна Короваєнко, директор Криворізького історико-краєзнавчого музею.
Свою роботу музей розпочав 65 років тому. Минали роки, поповнювався музей експонатами і відданими музейній справі робітниками, і кожен з тих, хто працює там зараз, добре пам’ятає часи, коли з’явилися тут найцінніші знахідки. З археологічних називають поховання сарматської жриці, знайдене у 1986 році, ії прикраси і сьогодні викликають подив та захоплення незвичайною роботою.
Олександр Мельник, працівник музею
«Одним з унікальних експонатів музею – золота фібула, яку знайшли на місці поховання сарматів. Ця фібула унікальна, бо вона одна єдина в Україні.
Кам’яна скриня – цей експонат датується 3 тисячоліттям до нашої ери. Була знайдена у 1964 році неподалік селища Рахманівка.
На стінах цієї скрині, на думку фахівців, можна побачити перші зразки писемності в Україні – піктографічна писемність. Таких скринь на території Дніпропетровщини усього дві – друга зберігається у обласному музеї», – розповідає Олександр Мельник, працівник музею.
Серед експонатів, які демонструються у відділі «Духовна культура Криворіжжя», особливу увагу привертає чаша для причастя. Цей експонат датується 19-им сторіччям і він з першої криворізької кам’яної церкви 1862 року. Вона діяла до 1931 року.
Є унікальне Євангеліє 1927 року, яке надруковане українською мовою. Відомо, що російська православна церква вилучала такі Євангеліє та замінювали їх на свої – російсько-мовні.
Чекає на відвідувачів оновлена експозиція у відділі «Етнографія Криворіжжя». За словами Андрія Чубенка, працівника музей, тут зібрані артефакти, які зображують життя жителів Криворіжжя на кінець 20-х років минулого століття. Відвідувачі можуть побачити речі, якими користувалися наші прабабусі та прадідусі.
Ці експонати свого часу були не просто звичайними речами у повсякденному побуті, а й були основою їхнього життя, які для нас стали певною екзотикою. Багато з них або вже не використовуються або ж відійшло у минуле.
Андрій Чубенко, працівник музею
«В експозиції представлені вироби гончарства, взуття, інструменти для ковальства тощо. Окремо представлена експозиція речей, присвячена криворізьким весіллям. Зокрема, фото, рушники та музичні інструменти.
Серед експонатів унікальна ікона – саморобна. Їх селяни робили власноруч у 20-30-х роках минулого століття, коли розпочалася антирелігійна компанія.
Ця ікона виготовлена з чорно-білого фото, яке зроблено з реальної ікони, і прикрашена умільцями фольгою, воском та іншими матеріалами», – говорить Андрій Чубенко, працівник музею.
Коли розпочалася повномасштабна війна, фахівці нашого історико-краєзнавчого музею разом із громадськими організаціями, волонтерами, бійцями та їх родинами розпочали роботу зі збору експонатів для нового розділу музейної експозиції «російсько-українська війна». І зараз у музеї вже зберігається понад 70 експонатів.
Наразі «хранителі» історії беруть активну участь у підготовці Книги пам’яті воїнів Кривого Рогу, створення якої у минулому році ініціювала Рада оборони міста.
Перший том присвячений 162 криворіжцям, які стали на захист Батьківщини і віддали своє життя, виборюючи незалежність України в зоні АТО та ООС з 2014 по 2022 роки.
У кожного з музейних працівників – своя ділянка роботи, свій досконало вивчений історичний період, підготовлені свої цікаві екскурсії. Кожен із них відкривав таємниці історії по-різному, але безперечним є одне: закохавшись у таємниці минулого, ці люди вже не могли від них відмовитися.
Додамо, робота в музеї вимагає не лише терпіння та наполегливості, а й самовідданості. Але всі, хто хоча б раз відкривав таємниці минулого, відчував подих загадок вічності, погоджується: це захоплення на все життя. Та, мабуть, найголовніше, що допомагає працівникам музею зберігати нашу спадщину, це – любов до своєї професії і відданість науці, якій присвятити свої сподівання – історії.
