Україна нікому нічого не винна — принаймні, коли мова йде про нову угоду зі Сполученими Штатами щодо корисних копалин. Про це чітко сказала Юлія Свириденко, віцепрем’єрка та міністерка економіки. З її слів, у цьому документі взагалі не йдеться про якісь борги. Все навпаки — мова про партнерство, а не про кредитну кабалу.
За словами Свириденко, ця угода — це, так би мовити, “спільна гра” для обох країн. Інвестиції, нові виробництва, сучасні технології — усе це має відбуватися саме в Україні. І без натяку на те, що ми комусь щось винні.
Зеленський: “Ніхто не ставив нас у позу боржника”
До речі, і президент Володимир Зеленський висловився чітко: у фінальному варіанті угоди немає жодних фінансових зобов’язань, які б змушували Україну щось повертати. Ні 500 мільярдів, ні 350, ні навіть сто. Нуль.
І отут важливий момент: усе, що передбачено цією рамковою домовленістю, — прозоро і на умовах рівноправного партнерства. Жодної “підводної” фінансової пастки. Просто співпраця.
Звідки взялася ця історія про “борги”
Тут справа, швидше за все, у політиці. Президент США Дональд Трамп, якого ми вже не раз чули з гучними заявами, казав: мовляв, Європа дала Україні 100 мільярдів у борг, а Америка — 350 мільярдів “просто так”. І що це, мовляв, несправедливо.
Реальні цифри — не такі вже й фантастичні
Офіційна статистика — зовсім інша. За даними Пентагону, незалежних експертів та Конгресу США, загальна підтримка Україні — це близько 183 мільярдів доларів. І навіть з цієї суми:
- приблизно 66 мільярдів — це військова допомога;
- майже 4 мільярди так і залишилися невикористаними;
- а десь 58 мільярдів пішли на оновлення американської зброї — тобто лишилися в самих Штатах.
Тобто, ці гроші не “вкинули” просто так в Україну. Частина взагалі ніколи не залишала меж США. А якщо рахувати лише ті витрати, які реально підтримали Україну у війні, — то мова йде про 128 мільярдів доларів.
Навіть якщо притягнути все, що хоч трохи стосується війни — включно з навчанням, розвідкою, витратами на сусідні регіони — загальна сума все одно не дотягує до заявлених Трампом 350 мільярдів. Максимум — 213 мільярдів. І це — максимум із можливих.
То що ж це за угода про копалини
Йдеться про документ, який відкриває двері для американських інвестицій у сфері видобутку корисних копалин в Україні. Мова не тільки про нафту й газ, а й про стратегічні матеріали — алюміній, графіт тощо. Штати отримують змогу вкладатися в наші надра, а ми — нові виробництва, робочі місця й сучасні технології.
І, що важливо, усі пункти, які могли б суперечити українському законодавству, були вилучені ще до підписання. Тобто тут без хитрих “дрібних шрифтів”.
Тож немає жодних боргів, які б пов’язували нас з США через цю угоду. Є інтерес до ресурсів — і це логічно. Є бажання інвестувати — і це добре.