Губиниха на Дніпропетровщині сьогодні захлинулася в жалобі. Сотні людей – сусіди, друзі, однокласники, вчителі – прийшли попрощатися з 12-річною Маргаритою Тітаренко, чиє безтурботне дитинство жорстоко обірвала російська дронова атака 29 квітня. Тієї трагічної ночі ворожий безпілотник влучив прямо в її дім, перетворивши затишну кімнату на смертельну пастку. Маленька Маргарита, затиснута під завалами, померла дорогою до лікарні, так і не отримавши шансу на життя.
Сьогодні її світлу душу проводжали в останню путь. Біль і розпач витали в повітрі, змішуючись із тихими риданнями. На місці, де ще вчора лунав дитячий сміх, а сьогодні залишилася лише згарище, місцеві жителі несли квіти та дитячі іграшки – безмовні свідчення непоправної втрати.
Бабуся Маргарити, Марія, не могла стримати сліз, розповідаючи про свою онуку. “Вона була ну така, дуже вродлива, дуже розумна, – тремтячим голосом говорила жінка. – Мама та бідна, я не знаю, як вона витримає. Там і папа такий, дуже сильно її любили. Просто не передати, як любили її. Я не можу нічого робити, не хочеться нічого, не їм вже два дні. Хай би ото все (речі – ред.), аби дитина зосталась, я не знаю як вони самі залишились живі”.
Тетяна, вчителька української мови та літератури Маргарити, згадувала свою ученицю як особливу дитину. “Без будь-яких прикрас, хочу сказати, що це та дитина, одна на мільйон, вона була ідеальна у всьому, це моя підтримка була, вона брала участь і в олімпіадах з української мови, і в творчих конкурсах. Вона була настільки творча, тягнулась до всього, це дійсно найкраще майбутнє нашої держави, яке намагаються знищити”. В її голосі звучала не лише скорбота, але й гіркий гнів на тих, хто забрав це світле життя.
Двоюрідна бабуся дівчинки, Тамара, ледь стримуючи ридання, назвала Маргариту “світлим промінчиком” у їхньому житті. “Вона така розумна дівчина була. Гарно малювала, вірші розказувала. Вона була гарною дівчиною, гарною сестрою, гарною дочкою”. Для всієї родини ця втрата стала страшним ударом, раною, яка ніколи не загоїться.
Сьогодні Губиниха стала символом невимовного болю, ще одним свідченням жорстокості війни, яка не щадить нікого – ні дорослих, ні дітей. Прощання з маленькою Маргаритою – це не лише похорон однієї дитини, це крик обурення проти безглуздого насильства, це нагадування про ціну, яку Україна платить за свою свободу. Її світла пам’ять назавжди залишиться в серцях тих, хто її знав, а її трагічна загибель стане ще одним незабутнім злочином російських окупантів.
Сообщение “Одна на мільйон”: Дніпропетровщина в сльозах прощається з 12-річною Маргаритою, чиє життя обірвав російський дрон появились сначала на Дніпро Регіон – новини Дніпра та регiону.