16 березня у період з 2011 по 2024 рік відбувались різні заходи. Найважливіші з них – це пікет активістів місцевих правоохоронних органів. Криворіжці вимагали ефективного розслідування вбивства еколога Володимира Гончаренка. У 2014 році у Криму росія влаштувала так званий “референдум”. У 2020 році через коронавірусну інфекцію у місті відбувались карантинні заходи: були введені обмеження масових заходів, виготовляли антисептик, дезинфікували салони громадського транспорту тощо.
У 2022 році Генштаб ЗСУ в оперативній інформації повідомляв, що ворог не відмовлявся від задуму продовження наступу в напрямку Кривого Рогу.
16 березня 2022 року росіяни скоїли злочин у Маріуполі. російська авіація скинула на будівлю драмтеатру в Маріуполі дві 500-кілограмові бомби. Приміщення театру слугувало укриттям для цивільних. Спереду та позаду будівлі були великі написи «ДЕТИ», чітко помітні на супутникових знімках. За оцінками очевидців, у драмтеатрі перебувало близько тисячі осіб.
Наступні роки вся країна вшановувала память загиблих під руїнами театру маріупольців. Відбувалися заходи з вшанування і у Кривому Розі.
Огляд подій 16 березня пропонує сайт 0564.ua.
Що відбувалось 16 березня у попередні роки у Кривому Розі:
2011 рік– у Довгинцівському районі учасники інтернет-спільноти “Кривий Ріг без наркотиків” провели рейд за точками збуту наркотичних речовин: марихуани, амфетаміну, опіуму. Про результати проінформували у соцмережі.
2011 рік після подорожчання проїзду у криворізьких маршрутках та автобусах з 1 лютого до 2.50 грн. жителі Кривого Рогу стали більш активно та охоче користуватися тролейбусами, трамваями та швидкісним трамваєм.
2012 рік – Було підписано договір про співпрацю та організацію взаємовідносин між виконавчим комітетом Криворізької міської ради та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відповідно до якого ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» «сприяє соціально-культурному розвитку міста шляхом надання коштів з метою будівництва, розширення, ремонту та утримання певних об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури міста Кривий Ріг».
2012 рік – Олександр Вілкул на посаді голови Дніпропетровської облдержадміністрації розвивав ділові стосункиз Китаєм.
2013 рік – у Кривому Розі російську традицію святкування Маслєніци впроваджували на рівні загальноміських святкових заходів. Так, 13 березня 2013 року з нагоди закінчення Масляного тижня на території храму великомучениці Татіани (УПЦ так званого московського патріархату) архієпископ Криворізький та Нікопольський Єфрем, колишній міський голова Кривого Рогу, а на той час – нардеп Юрій Любоненко, та секретар Криворізької міської ради Сергій Маляренко їли “бліни”.
2013 рік – з нагоди “Маслєніци” масові гуляння з частуваннями, баранками, руськими самоварами та балалайкою відбулися на мкрн Ювілейному і були організовані студентами та педколективом Криворізького державного комерційно-економічного технікуму.
2013 рік – ми писали про пікет криворізьких активістів міського управління поліції та прокуратури, який відбувся 15 березня 2013 року. Біля поліції групу пікетчиків зустріли кордоном міліції, який згодом за наказам зняли. Учасники пікету три десятки його учасників пройшли до будівлі міської прокуратури, де також відбувся пікет. Під час ходи криворіжці закликали до відставки начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області Віктора Бабенка а також виголошували гасла: «Сьогодні – Гончаренко, завтра – ти!», «Убивць Гончаренка – на нари!», «Криворіжцям – чисте місто!».
Цей захід був повязаний з вбивством відомого еколога, академіка Академії інженерних наук України, голову громадського руху «За право громадян на екологічну безпеку» Володимира Гончаренка. Він помер у реанімації у серпня 2012 року, через два дні після того, як його жорстоко побили невідомі. Володимир Гончаренко багато років досліджував екологічну безпеку регіону, оприлюднював резонансні дані про стан води в Дніпрі та питної води в усій Україні.
Про те, що сталось на трасі під вечір 1 серпня, 56-річний еколог встиг телефоном повідомити своєму зятеві. Розповів: їхав на авто із дачі, біля села Гроза Солонянського району якийсь автомобіль перепинив йому рух. Двоє невідомих вийшли з машини і почали його жорстоко бити. Потім вони поїхали геть, а потерпілий дістався до дачі і викликав швидку. До лікарні активіст потрапив із переломом потиличної частини голови, більше не приходив до тями і помер.
Друзі та колеги загиблого пов’язували убивство з громадською роботою відомого еколога. До цього Володимир Гончаренко публікував численні дослідження про стан довкілля в регіоні та Україні.
Останнє дослідження еколога – забруднений металобрухт. Гончаренко зосередив увагу на виявленні екологічно небезпечних відходів. У Кривому Розі він відшукав місцезнаходження 180 тонн радіоактивно- і хімічно забрудненого металобрухту – промислових теплообмінників, які невідомо яким чином опинились у регіоні. Цій резонансній справі була присвячена і його остання прес-конференція, за чотири дні до побиття.
2014 рік у Кривому Розі шквальний вітер «наламав дрів» прямо з корінням, нагадавши про проблему сухих дерев у місті.
2014 рік – у Криму відбувався так званий “референдум”: частково без світла, частково без зв’язку. Паспорт України був не обов’язковий. Громадянам пропонували голосувати і вдома, і на вулиці. Після завершення цієї “вистави” росіяни повідомили, що 93% населення Криму хочуть до росії.
2014 рік ми писали про прес-конференцію голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського, який заявив, що сепаратизм в Україні “не пройшов”. Він також висловив тоді думку, що накопичення російських військ біля кордонів України є маневрами. “Скоріше за все, для того, щоб Україна не мала бажання йти силою до Криму”, – сказав керівник обладміністрації, відповідаючи, на питання про ситуацію на кордоні. Згодом Борис Філатов, який на той час був заступником Коломойського, а також Юрій Береза, комендант дніпропетровського штабу національного захисту, розповіли, що Коломойський із власних коштів сплатив паливо для військових частин, що входять до складу Південного оперативного командування.
(У 2019 році “Наші гроші” розсекретили, як “приватівські” фірми “натендерили” на паливі 8 мільярдів за десять років).
2015 рік – ми писали про збори представників громадських організацій, щоб об’єднати зусилля проти підвищення тарифу на проїзд в автобусах та маршрутних таксі.
2015 рік військова прокуратура Криворізького гарнізону повернула у власність держави земельну ділянку. За рішенням господарського суду Дніпропетровської області земельну ділянку площею майже 1,3 га на території військового містечка №35, вартістю 2,8 млн. грн, яку Криворізька міська рада вилучила і передала в оренду стороннім особам на будівництво об’єктів нерухомого майна, було повернуто військовому відомству.
2015 рік ми писали, що у суботу, 14 березня, в актовій залі Криворізького педінституту за підтримки громадських організацій відбувся благодійний літературний вечір на підтримку бійців Добровольчого Українського корпусу, які виконують бойові завдання у найгарячіших точках у зоні АТО. Участь у заході брали музичний гурт “Діти Нефертіті”, Сергій Ващенко, Дмитро Чорний, гурт “Широкий Лан” та поет Юрій Руф. Слова подяки організатори висловили також своїм партнерам із творчого об’єднання “Лелека” за організацію заходу та Криворізькому Педагогічному Інституту, який надав актову залу для проведення вечора.
2015 рік криворіжці перевірили наявність та стан захисних споруд у Жовтневому районі. З’ясувалося, що у бомбосховищах живуть бомжі та безпритульні тварини. Фото бомбосховищ станом на березень 2015 року дивіться у нашій публікації.
2015 рікми писали, що 15 березня Верховна Рада України ухвалила закон про введення електронного декларування для високопосадовців та чиновників. Першим українським чиновником, який заповнив електронну декларацію, став нардеп Єгор Соболєв (“Самопоміч”).
2016 рік– ГМ “Опора” на прес-конференції 15 березня подала проміжний звіт за результатами спостереження на позачергових виборах Криворізького міського голови. У звіті громадської організації, зокрема, зазначено, що у позачергових виборах Криворізького міського голови брали участь 15 кандидатів, з яких лише 5 висунули місцеві організації політичних партій. Порівняно з черговими виборами мера 25 жовтня 2016 року, відбулося зменшення кількості кандидатів на 6 осіб, але виборці міста отримали конкурентний список учасників виборів, які представляють різні сегменти політичного спектру. Найпоширенішим порушенням виборчого законодавства, за оцінками “Опори”, було порушення правил проведення передвиборчої агітації. За висновком ГМ “Опора”, передвиборна кампанія у Кривому Розі загалом відповідала конкурентним принципам.
2016 рік – у Кривому Розі готувались до Дня міста збудувати меморіальний хрест учасникам АТО за проєктом Заслуженого художника України Леоніда Давиденка. Проєкт памятника був обраний в результаті конкурсу.
2016 рік– 15 березня відбулася прес-конференція на тему «Як «Закон Савченко» реалізується в установах виконання покарань Дніпропетровщини». На ній було озвучено, що на Дніпропетровщині за “Законом Савченко” на волю вийшли 483 в’язні: 51 вбивця, 61 наркоторговець, 100 злодіїв.
2016 рік – у Кривому Розі GPS-навігатори обладнали понад 1000 маршруток, але моніторинг не працював. Накопичення та аналіз даних моніторингу збирались здійснювати лише після обладнання системами GPS-моніторингу всього пасажирського транспорту та запуску системи загалом.
2016 рікми писали про підготовку до відкриття у Тернівському районі Кривого Рогу першого в Україні монумента пам’яті загиблим в зоні АТО Героям.
2017 рік– чергова експертиза підтвердила справжність підпису колишнього голови ЦВК Михайла Охендовського у документах “чорної каси” Партії регіонів.
2017 рік – міська влада перевіряла перевізників.
2017 рік Президент Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15 березня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо низки юридичних осіб. Санкції строком на один рік будуть застосовані до публічного акціонерного товариства «Сбербанк», ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ «ВТБ БАНК», ПАТ «БМ БАНК» у частині запобігання виведенню капіталів зазначеними юридичними особами за межі України.
2017 рік – «Козацькі пісні Дніпропетровщини» визнані ЮНЕСКО культурною спадщиною людства.
2018 рік– у залі Верховної Ради України між депутатами “Народного фронту” Юрієм Березою та “Опозиційного блоку” Олександром Вілкулом сталася сварка після виступу останнього. Під час виступу з трибуни парламенту Вілкул заявив, що “Народний фронт”, який “підтримує невеликий прошарок радикально налаштованих громадян”, наполягає на прийнятті мовного закону, який передбачає “тотальну українізацію” та “мовну інспекцію”.
Після нього до трибуни вийшов депутат від “Народного фронту” Юрій Береза, який заявив, що тільки-но в Раді прослухали виступ представника “п’ятої колони, який працює за гроші Кремля” і якби не було добровольців, то був би “губернатором від Путіна, малоросії чи недососа”.
2018 рік у Кривому Розі студенти та експерти сказали перейменуванню Дніпропетровської області на Січеславську “Так!”.
2018 рікДніпропетровська обласна рада повернула Кривому Рогу 13 лікарень. В обласному підпорядкуванні залишились великі лікарні, які у майбутньому мали стати центрами шпитальних округів.
2018 рік у Кривому Розі група невідомих осіб побила відомого блогера, активіста та помічника депутата міськради – Сергія Мокрякова.
2020 рік– у Харкові на зимовому чемпіонаті України з плавання серед чоловіків та жінок вихованка ДЮСШ 2 Ніка Шарафутдінова стала двічі чемпіонкою, а також посіла одне друге та одне третє місця на різних дистанціях чемпіонату.
2020 рік у Кривому Розі дезинфікували транспорт під час карантину.
2020 рік – у Кривому Розі відбулося засідання комісії з надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф. Для недопущення у місті поширення коронавірусної інфекції, створення необхідного резерву медичних препаратів та обладнання, особливо апаратів штучної вентиляції легень, прийнято рішення про скликання позачергового засідання сесії міської ради. А міський голова Юрій Вілкул мав виступити з телевізійним зверненням до криворіжців на комунальному телеканалі, що він і зробив.
Також було прийняте рішення про тимчасове припинення роботи місць із масовим перебуванням громадян: ТРК, ринків, спортивно-оздоровчих установ. На дистанційну роботу мали перейти центри надання адміністративних послуг. Для закладів громадського харчування запроваджувався посилений санітарний режим, усім співробітникам рекомендували працювати в масках.
2020 рік Президент України закликав посилити карантин по всій країні.
2020 рік журналістам та міському голові показали, як відбувається процес виготовлення антисептика, який рекомендує ВООЗ під час карантину.
2021 рік – ми писали про те, що юна криворізька шахістка – вихованка комунального позашкільного навчального закладу “Дитячо-юнацька спортивна школа №3” Юліана Мінаєва – привезла з Чемпіонату України “бронзу”.
2021 рік станом на 16 березня з діагнозом Covid-19 у Кривому Розі лікувались 1517 пацієнтів, з них – 82 – іногородні. Минулої доби по Кривому Рогу було зареєстровано 31 новий випадок коронавірусної хвороби, 9 пацієнтів уже перебували в стаціонарі, 22 лікувалися амбулаторно. Летальних випадків (за весь період карантину) по місту – 496. За минулу добу померло 6 осіб: 3 чоловіки та 3 жінки (ковід на фоні серцево-судинної патології та порушення обміну речовин).
2021 ріку справі ІЛ-76 суд у Дніпрі засудив терористів Плотницького, Патрушева та Гурєєва до довічного ув’язнення.
2021 рік біля Шевченківського районного суду у Києві зібралися активісти, добровольці, волонтери, щоб морально підтримати у суді Андрія Антоненка, Юлію Кузьменка та Яну Дугар, звинувачених у справі про вбивство Павла Шеремета. Суд мав розглянути клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим. Незважаючи на заплановане засідання, Андрія Антоненка не доставили до суду. Тож колона учасників акції “Справедливість залежить від тебе” попрямувала до Лук’янівського СІЗО, де продовжили акцію.
“Андрію, тримайся, ми з тобою!”, “Справедливість – для всіх!”, “Свободу Ріффмайстру!”, – скандували учасники акції біля Лук’янівського СІЗО.
Серед учасників акції були й активісти із Кривого Рогу.
2021 рік ми писали, що з 17 березня набирає чинності Закон №1231-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху”. Очікувалось, що зміни у законодавстві вплинуть на безпеку дорожнього руху та підвищить дисципліну його учасників.
2021 рік криворізький спортсмен Олег Михайленко став абсолютним чемпіоном України з армпорту, здобувши “золото” у ваговій категорії +110 кг на Чемпіонаті України.
2022
2022 рік Генштаб ЗСУ в оперативній інформації повідомляв, що ворог не відмовляється від задуму продовження наступу в напрямку Кривого Рогу.
2022 рік– керівник Ради оборони Дніпропетровщини Валентин Резніченко назвав ситуацію в області напруженою, але контрольованою.
2022 рік– за 20 днів російського вторгнення Сили оборони України ліквідували 10 членів вищого командування російських військ.
2022 рік – на півдні України зенітні ракетні війська знищили два винищувача рашистів. Цього ж дня ЗСУ знищили рашистські гелікоптери в окупованому аеропорту на Херсонщині. Та вертоліт Ка-52, “приземлили” наші воїни на Миколаївщині.
2022 рік – від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну з-за кордону повернулися більше 300 тисяч українців, більшість – чоловіки.
2022 рік – Президент України Володимир Зеленський підписав указ про загальнонаціональну хвилину мовчання у пам’ять про тих, загинув внаслідок війни Росії проти України. Про це Зеленський заявив у своему відеозверненні.
“Щоранку о 9 годині на всій території нашої держави будемо згадувати українців, які віддали своє життя, всіх, хто воював, всіх військових та всіх цивільних, дорослих та дітей. Усіх, хто міг би ще жити, якби росія не почала цю війну. Вічна пам’ять кожному, хто загинув за Україну”, – зазначив Зеленський.
2022 рік – Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу». Завершилось об’єднання української та європейської енергосистем.
2022 рік – Рада Європи виключила росію зі складу організації після 26 років членства.
2022 рік – Українські артилеристи знищили командний пункт і пункт забезпечення рашистських окупантів.
2022 рік день 16 березня на Криворіжжі пройшов спокійно, росіяни не намагались перетнути кордони Криворізького району.
2022 рік – Росіяни поширювали фейк, що СБУ нібито планувало застосувати отруйні речовини проти мирних мешканців.
2023
2023 рік – ми писали, що минулої доби наші воїни збили ворожий літак Су-25 та 13 безпілотних літальних апаратів різного типу.
2023 рік – “АрселорМіттал Кривий Ріг” продемонстрував першу лінію оборони міста рік тому (на фото). Ці гіганти стояли на першій лінії захисту на Миколаївському напрямку, коли російські війська були на підступах до Кривого Рогу. У лютому-березні минулого року вони служили механічною перешкодою на дорогах для техніки ворога, яка не могла пройти вогкими замінованими українськими полями. Потім самоскиди перетворились на майданчик для спостережень і прихисток від холоду, для розвідників. А у квітні-травні пташки звили в них гніздечко.
2023 рік – Члени Шевченківського комітету заявили, шо не бачать можливості продовжувати роботу і склали повноваження.
“У нинішніх обставинах, коли нас поставили перед наміром змінити правила Положення Національної премії імені Тараса Шевченка ad hoc, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору, члени Комітету не бачать можливості продовжувати роботу – і складають свої повноваження”, – йшлося у заяві.
2023 рік – 16 березня 2022-го російська авіація скинула на будівлю драмтеатру в Маріуполі дві 500-кілограмові бомби. Приміщення театру слугувало укриттям для цивільних. Спереду та позаду будівлі були великі написи «ДЕТИ», чітко помітні на супутникових знімках. За оцінками очевидців, у драмтеатрі перебувало близько тисячі осіб.
16 березня 2023 року у Кривому Розі вшанували пам’ять загиблих.
2024 рік – Криворіжці, котрі займаються відновленням Народної стели Героїв на 95-му кварталі, звернулися до представників органів місцевого самоврядування Кривого Рогу з питання вжиття заходів для припинення паркування автотранспорту на майданчику, де була розташована стела і де жителі місті збирались з метою вшанування полеглих захисників України. У відповідь посадовці міськвиконкому повідомили, що у зазначеному місці паркують транспорт мешканці сусідніх будинків, і вони мають рівні права щодо знаходження у громадських місцях (вочевидь, з тими, хто переймається вшануванням пам’яті полеглих захисників України – ред.).
2024 рік – ми писали, що 15 березня рашисти завдали ракетних ударів по Одесі. Внаслідок ракетної атаки росіян на Одесу 20 людей загинуло, 40 – у лікарнях. На Одещині 16 березня був Днем жалоби.
2024 рік – Криворожанка Вікторія Руднік звернулась з позовом до Адміністративного окружного суду з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Криворізької міської ради №2-р-ДСК від 25.02.2022 року. Вона пояснює, що йдеться про рішення, яким Юрій Вілкул наділив владними повноваженнями Олександра Вілкула (як підписант рішення виконкому).
2024 рік– Двоє жителів Кривого Рогу у гідрокостюмах з дитячими рятувальними жилетами хотіли «штурмувати» Тису на Закарпатті. «Спортсменів» затримали на березі Тиси прикордонники Мукачівського загону.
2024 рік – У Росії відбувались так звані “вибори президента”. У тимчасово окупованих частинах Запорізької та Херсонської областей представники російської окупаційної влади у супроводі озброєних військових та фсбшників рф обходять домівки українських громадян аби роз’яснити їм «за кого потрібно голосувати». Окупанти наголошують, що можуть «намалювати» своєму диктаторові і понад двісті відсотків підтримки, а результат «виборів путіна» буде незмінний. Разом із тим, загарбники дають поневоленим мешканцям зрозуміти, що відмова підтримати путіна буде свідчити про їхню антиросійську позицію. Незважаючи на тиск та репресії з боку російських окупаційних військ, мешканці поневолених територій не бажають брати участь у незаконній легітимізації правління путіна.
2024 рік – Акція “Два серця в полоні”, присвячена вшануванню пам’яті зниклих безвісти та підтримці полонених українських захисників, відбулась 16 березня у Кривому Розі.
2024 рік– у Кривому Розі відкрилась виставка “Три години: неофіційне мистецтво Одеси другої половини XX століття”.
2024 рік – У 17 містах України сьогодні, 16 березня, відбувалась акція з нагоди 2-ї річниці загибелі людей, котрі переховувались від ворожих обстрілів у приміщенні драматичного театру у Маріуполі. Тоді, у березні 2022, росіяни скинули на будівлю місцевого театру дві авіабомби. Загинули сотні людей. Серед загиблих були діти.
2024 рік– Тривала сімсот п’ятдесят друга доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти нашої держави.. За добу нашими захисниками було відбито атаки ворога на 6 напрямках, всього зафіксовано 50 бойових зіткнень.
Міжнародні, державні, релігійні свята:
У другу неділю Великого посту свята Православна Церква відзначає пам’ять святителя Григорія Палами, архієпископа Фессалонітського, ісихаста-практика, що здійснив довершене богословсько-теоретичне виправдання ісихазму. Його діяльність відзначається Церквою як друге Торжество Православ’я.
Цей день в історії:
1880 — за підозрою в революційній агітації заарештований український поет Іван Франко.
1917 – утворення Української Центральної Ради.
1946 – у Лук’янівській в’язничній лікарні Києва помер генерал-поручник Армії УНР Володимир Сінклер.
1990 — у Львові розпочала роботу перша сесія відродженого Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
2014 — відбувся незаконний так званий «референдум» в Криму. Для остаточної реалізації плану окупації Росією Криму маріонетковою адміністрацією було проведено імітацію референдуму щодо статусу автономії.
2022 – російська авіація скинула на будівлю драмтеатру в Маріуполі дві 500-кілограмові бомби. Приміщення театру слугувало укриттям для цивільних. Спереду та позаду будівлі були великі написи «ДЕТИ», чітко помітні на супутникових знімках. За оцінками очевидців, у драмтеатрі перебувало близько тисячі осіб.
Цього дня народилися:
1846 — Адріян Прахов, відомий київський археолог, історик мистецтв, художній критик, професор Київського університету, очільник розписів Володимирського собору.
1882 — Христина Алчевська, українська письменниця, драматург, прозаїк, поетеса і педагог; дочка Олексія Кириловича і Христини Данилівни Алчевських.
1894 — Юрій Дараган, український поет, представник «празької школи».
1897 — Іларіон Завгородній, військовий діяч часів УНР, отаман Холодного Яру.
Джерело: 0564.ua