15 березня – день, коли історія Кривого Рогу та України поповнювалася значущими подіями. Від політичних рішень та суспільних протестів до спортивних успіхів та курйозів – усе це залишило свій слід у нашій пам’яті. Пропонуємо згадати, чим жило місто та країна в цей день у різні роки.
Що відбувалось 15 березня у попередні роки у Кривому Розі:
15 березня 2011 рокуми писали про те, що влада Кривого Рогу погрожує підприємствам
15 березня 2012 року ми повідомляли, що під час засідання виконкому Криворізької міської ради перший заступник міського голови Костянтин Павлов повідомив про початок у Кривому Розі нової програми, спрямованої на покращення якості життя городян. Проєкт має назву «Марка якості «Криворіжжя». К. Павлов наголосив, що першочерговим та головним завданням цього проєкту є забезпечення городян високоякісними товарами. Під логотипом «Марка якості «Криворіжжя» вироблятимуть продукти з натуральної сировини за традиційними рецептурами, сприятимуть наповненню споживчого ринку міста високоякісними продовольчими товарами.
У 2012 роціми писали про те, що тренер «Кривбасу» впевнений: на стадіоні має бути міліція! Інакше порядку не буде!
У 2013 роціми повідомляли, що розслідування вбивства еколога Гончаренка у Кривому Розі – на контролі обласної прокуратури
15 березня 2013 рокуми писали про те, що з криворізького проєкту “Квартал-95” пішов один із його засновників
15 березня 2013 року у семи районах Кривого Рогу пройшли мітинги проти необґрунтованого підвищення тарифів ЖКГ
У 2013 році відбулася перша екскурсія на дореволюційну Гданцівську копальню у Кривому Розі.
У 2014 році ми писали, що тисячі кримчан вийшли на акцію протесту проти «референдуму»
У 2014 роціМіністр оборони заявлялв: Збройні сили України не допустять запровадження російських військ на територію Донбасу
15 березня 2014 року Рада розпустила парламент Криму
15 березня 2014 року Турчинов заявив: Є реальна небезпека загрози вторгнення на територію України
15 березня 2015 рокуми писали про те, що громадські організації Кривого Рогу виступили проти проїзду у маршрутках за 6 гривень
15 березня 2016 року співробітники СБУ Дніпропетровщини у Тернівці затримали організатора “проросійського підпілля”
У 2016 році ми писали про те, що за допомогою волонтерів у Кривому Розі стерилізували перших 50 бездомних собак за бюджетні гроші
15 березня 2018 рокуми писали про те, що криворіжець став учасником курйозного випадку під час офіційної церемонії привітання Президента
15 березня 2019 рокуВища рада правосуддя винесла рішення щодо криворізького прокурора, який відмовився від алкотесту
15 березня 2019 року ми писали про те, що анти-вакцинальні кампанії в соцмережах поширювалися зі зв’язаних з росією акаунтів
15 березня 2019 року ми писали про те, що криворіжка, яка розповсюджувала чорний піар, після зауваження викинула листівки в урну
15 березня 2019 року у Кривому Розі заснували Премію імені Володимира Гончара для журналістів та блогерів
У 2019 роціУкраїна запропонувала позбавити росію права вето в Раді безпеки ООН
З 15 березня 2020 року скасовано рейси поїзда “Кривий Ріг – Москва”
15 березня 2020 року рішенням РНБО закрито пункт пропуску в аеропорту Кривого Рогу
15 березня 2020 рокуми повідомляли, що альпіністи Кривого Рогу встановили державний прапор на 95 кварталі.
15 березня 2021 рокуми писали про те. що розпочався ремонт 10 кілометрів автодороги Н-23 Кропивницький – Кривий Ріг – Запоріжжя
15 березня 2022 рокуна Дніпропетровщині поліцейські затримали ще одного прихильника «руського міра»
15 березня 2022 року Шмигаль заявив, що на час війни в Україні знизили податки
У 2022 році Апеляційний суд скасував ухвалу про арешт квартири криворізької журналістки Наталії Шишки
15 березня 2022 рокуголова Криворізької РДА повідомив, що завдяки нашим Захисникам, орки не змогли перетнути Криворізький кордон і отримали гарну відсіч
Державні та міжнародні свята та пам’ятні дати:
15 березня кожного року відзначається Всесвітній день захисту прав споживачів. Це права, які належать усім людям, коли вони купують будь-який товар чи замовляють послугу для прямого користування чи володіння, а не для перепродажу чи виробництва.
15 березня кожного року світ відзначає Міжнародний день боротьби з поліцейською жорстокістю. Подію спільно започаткували організації «Колектив протидії поліцейській жорстокості» та «Чорний прапор» у 1997 році. Після побиття дітей швейцарськими поліцейськими у 2000 році, День боротьби з поліцейською жорстокістю пов’язують з цією сумною подією.
Кожного року православна церква відзначає Поминальну суботу другої седмиці святої Чотиридесятниці (Великого посту). Загалом Чотиридесятниця триває шість тижнів.
Щорічно 15 березня планета відзначає молоде ораторське свято – Всесвітній день промов або Всесвітній день ораторського мистецтва. Подію започаткував Саймон Гібсон у 2015 році на Афінському форумі демократії. Понад 100 країн беруть участь у святкуванні.
Міжнародний день переосмислення багатства, що відзначається 15 березня, є закликом змінити наше розуміння і прагнення до багатства з суто матеріалістичного погляду на більш цілісний підхід до процвітання. Цей день заохочує людей замислитися над тим, що насправді є багатством у їхньому житті, закликаючи зосередитися на реалізації, меті та щасті, які не обмежуються фінансовим успіхом.
Всесвітній день працівників сфери життєзабезпечення, що відзначається 15 березня, є глобальним визнанням невтомних зусиль і жертовності працівників життєво важливих галузей. Ці люди, часто недооцінені та недооплачувані, становлять основу суспільства, надаючи послуги, життєво важливі для здоров’я, безпеки та добробуту громад по всьому світу. Пандемія COVID-19 висвітлила критично важливу роль основних працівників, зробивши очевидним, наскільки суспільство залежить від їхнього внеску.
Цей день в історії:
44 до н. е. – змовники на чолі з Марком Юнієм Брутом під час засідання сенату вбили римського імператора Гая Юлія Цезаря
1493 – два з трьох кораблів першої експедиції Колумба повернулися в Іспанію, привізши в Європу перших індіанців
1811 – Австрія оголошена банкрутом
1820 – Мен став 23-м штатом США
1867 – укладено угоду між австрійським імператором Францом Йоифом І та угорським національним рухом на чолі з Ференцем Деаком. За цим договором Австрійська імперія перетворилася на дуалістичну монархію – Австро-Угорщину
1892 – у США винахідник Джесс Рено запатентував ескалатор
1892 – засновано англійський футбольний клуб “Ліверпуль”
1906 – зареєстровано компанію “Роллс-Ройс”
1917 – імператор Микола II зрікся престолу на користь брата, великого князя Михайла Олександровича. Однак той відмовився прийняти корону. У Росії сформовано Тимчасовий уряд на чолі з князем Георгієм Львовим Михайло Олександрович (Романов), який міг стати царем Росії Михайлом ІІ, але не схотів
1917 – у ході Лютневої революції з Бутирської в’язниці в Москві звільнено Нестора Махна – майбутнього лідера українських анархістів
1919 – французи запровадили облоговий стан в Одесі
1919 – більшовики націоналізували театри України
1923 – припинив свою діяльність західноукраїнський уряд Євгена Петрушевича в екзилі (Австрія) – наступного дня після рішення Ради послів про передачу Галичини до складу Польщі
1927 – почалося будівництво Дніпрогесу
1933 – Гітлер проголосив Німеччину Третім рейхом – наступницею Священної Римської імперії германської нації та кайзерівської Німеччини; заборонив ліві газети та кошерну їжу
1937 – у Чикаго відкрили перший банк донорської крові
1938 – у Саудівській Аравії вперше виявили поклади нафти
1939 – у Хусті проголошено державну незалежність Карпатської України. Також сейм (голова – Августин Штефан) прийняв Конституційний закон із державним устроєм у вигляді президентської республіки і символіку – гімн “Ще не вмерла”, синьо-жовтий прапор, герб – ведмідь на білому й синьо-жовтому щиті з тризубом. Обраний президентом Августин Волошин після проголошення незалежності звернувся з телеграмою до Адольфа Гітлера із проханням про визнання Карпатської України під охороною Рейху та недопущення її захоплення Угорщиною. При цьому угорці вже почали окупацію краю
1945 – з аеропорту “Жуляни” в Києві відновилися регулярні рейси літаків за шістьма маршрутами
1976 – Єгипет розірвав договір про дружбу з СРСР
1985 – зареєстровано перший домен у зоні .com (symbolics.com)
1991 – у Верховній Раді УРСР уперше відбулася церемонія представлення глав консульських установ іноземних держав в Україні. Консульські установи іноземних держав у Києві репрезентували генеральні консули Польщі, Болгарії, ФРН, Куби, румунії, Франції, США, Монголії, Чехословаччини
1993 – президія Верховної Ради України прийняла постанову “Про Декларацію про створення Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва”
1993 – Міністерство юстиції зареєструвало Український центр Міжнародного ПЕН-клубу
Цього дня народилися:
1767 – народився Ендрю Джексон, 7-й президент США.
Перший президент, обраний від демократичної партії; її засновник
1813 — Джон Сноу, британський лікар, один з перших вивчав дозу ефіру та хлороформу при операціях, проводив анестезію королеві Вікторії, один із засновників епідеміології.
1830 — Пауль Гейзе, німецький письменник, Нобелівський лауреат з літератури («Діти століття», «У раю»).
1854 — Еміль фон Берінг, німецький бактеріолог, розробник протиправцевої сироватки, перший Нобелівський лауреат у сфері медицини.
1891 — Григорій Нестор, український неверифікований довгожитель, можливо найстарша у світі людина.
1911 – на Івано-Франківщині у вчительській родині народився Богдан Стебельський, художник – графік, мистецтвознавець, редактор та засновник українських періодичних видань, автор наукових праць та ессе, активний діяч Спілки української молоді. Малярству вчився у Краківській академії мистецтв.
На канікулах у складі студентських етнографічних експедицій досліджував Лемківщину. Під керівництвом Володимира Кубійовича студенти відкривали для себе народне мистецтво. Після знайомства з Юрієм Липою та Дмитром Донцовим, Стебельський захопився філософією та ідеологією націоналізму.
У цей час він увійшов до мистецького об’єднання «Зарево», протягом декількох років очолював його. Молоді митці організовували щорічні виставки своїх творів у приміщенні «Просвіти».
Стебельський був прихильником ОУН, за що 1939-го польска поліція запроторила його на півроку до в’язниці. Після повернення з в’язниці він вчителював, став директором мистецько-промислової школи у Яворові. У червні 1941-го року за націоналістичну діяльність Стебельський знову потрапив за грати. Цього разу його відправили до Львова, але завдяки клопотанням Володимира Кубійовича невдовзі відпустили.
Після Другої світової війни виїхав спочатку до Німеччини, потім до Канади. У січні 1947-го у Мюнхені відбулася «Мистецька виставка переміщених осіб», серед виставлених було чимало робіт українських авторів. Тоді ж відбувся з’їзд українських митців, на якому вони заснували Українську спілку образотворчих митців. З’їзд ухвалив резолюцію, співавтором якої був Стебельський. «На українських митців, що знаходяться на еміграції, – йшлося в резолюції,– лягає завдання зберігати і продовжувати розвивати українське національне мистецтво… Репрезентувати українську культуру перед чужинцями».
В Українському вільному університеті він здобув ступінь доктора філософії, редагував газету «Гомін України».
На еміграції входив до Головної управи ліґи визволення України, очолював Асоціацію діячів української культури, НТШ у Канаді, був один із рганізаторів Спілки української молоді, викладав на курсах українознавства імені Юрія Липи.
Помер Богдан Стебельський 27 липня 1994-го у Торонто.
1932 — Алан Лаверн Бін, колишній астронавт НАСА, четверта людина, що ступила на поверхню Місяця (Аполлон-12, 1972).
1932 — Єжи Гофман, польський кінорежисер і сценарист.
1933 — Рут Бейдер Гінзбург, американська правниця, суддя Верховного суду США, авторка ряду ключових прецедентів у справах стосовно дискримінації за статтю.
1947 — Леонід Ковальчук, український вчений у галузі хірургії, педагог, громадський діяч.
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News
Джерело: 0564.ua